Садівник із Кіровоградської області восени білить груші спеціальним розчином

Щорічно восени штамби після опадання листя обробляю бовтанкою: 4 ч. глини, 1 ч. коров’яку, 1 ч. деревного попелу, змішую і заливаю водою настільки, щоб вийшов густий «сметаноподібний» розчин.

На відро готової бовтанки додаю 0,5 склянки карбаміду, 0,5 склянки мідного купоросу і обробляю стовбури. Через 2-3 дні, коли бовтанка на штамбах підсохне, білю їх 20% -вим розчином вапна.

Така побілка міцно тримається на дереві, не змивається дощем. Вона вбиває шкідників, що зимують в корі дерева, а також діє як стимулятор росту завдяки мікроелементам, що містяться в компонентах розчину. Навесні побілку повторюю. За своїми біологічними особливостями груша пізно вступає в плодоношення.

Щоб прискорити цей процес, я, по-перше, прищеплюю сорти на підщепу ВА-29, а по-друге, використовую агротехнічні прийоми, що впливають на розвиток крони, наприклад, відгинання і скручування гілок. Завдяки ряду заходів, що підвищують швидкоплідність, мої дерева починають плодоносити з 3-4-го року життя і дають урожай щорічно.

Груша, як традиційна для нашої грунтово-кліматичної зони культура, дуже страждає від хвороб і шкідників. Її вражають яблунева, грушева і східна плодожерки, листовійки, грушева мідяниця, тля, американський білий метелик і ін. З хвороб поширені парша, септоріоз, плодова гниль, бактеріальний опік. Боротьбу з ними веду протягом усього вегетаційного періоду, обробляючи насадження захисними хімпрепаратами.

Іван ДЗИГОРА, вчений агроном.

с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що треба зробити, аби груша почала швидше плодоносити.