Як підготувати інжир до зимівлі?

Мені часто телефонують садівники-аматори, які вирощують інжир, діляться своїм досвідом, успіхами і розчаруваннями.

Витяжки з попелу

Підготовка до зимівлі розпочинається ще у серпні. У середині літа повністю відмовляюся від підживлення азотними добривами, поступово переходжу на фосфорно-калійні. Це прискорює достигання урожаю, плоди набирають цукристості, а пагони дерев’яніють. Я здебільшого використовую витяжку із попелу. Вона має всі мікроелементи, які так необхідні рослині.

У відро насипаю до половини попелу і до самого верху заливаю водою, накриваю. Періодично, хоча б раз на день, перемішую. Після настоювання протягом 10 днів прозору готову витяжку зливаю. Обприскую по листю у вечірній час через кожні 10 днів. На 9 л води даю 1 л витяжки.

Другий швидкий і не менш ефективний спосіб. До 3 літрових склянок попелу доливаю 10 л води і настоюю 1 добу, часто помішуючи. Перед використанням добре розмішати. На 10 л води даю 1 л витяжки.

Під старий кущ вношу 5 відер, під молоді – дозу зменшую. Підживлюю до 4 разів з періодичністю у 15-20 днів. Для підживлення по листю 1 л витяжки проціджую і вливаю у 10 л води. Не раджу до приготовленого розчину додавати мінеральні добрива чи придбані у агромагазинах мікродобрива.

Два способи укриття

Найкращий, простий і надійний спосіб – укриття землею, або сухе укриття. В обох випадках інжир потрібно саджати під нахилом якомога ближче до землі. Рівно посаджений саджанець на другий рік пригнути дуже важко, так як деревина інжиру крихка і може зламатись. Перед укриттям необхідно вирізати всю поросль, залишивши 2-3 найкращих пагони як резервні, або для заміни основних в разі їхнього пошкодження.

Восени вирізаю тільки гілки, які неможливо зв’язати. Остаточне формування куща проводжу весною після розкриття. Зв’язую інжир ізольованою проволокою, канатом або будь-яким іншим матеріалом.

Укриття землею

На землю, де буде пришпилений кущ, стелю гілки хвої. Затим пригинаю зв’язаний інжир і фіксую навхрест дерев’яними кілками. Зверху накидаю хвою і укриваю товстим, до 20-30 см, шаром землі. Землю копаю штиковою лопатою неподалік куща і вона має бути вологою. Утворюються своєрідні брикети, якими легко і зручно обкладати кущ інжиру. Якщо шар землі тонкий, а зима безсніжна, додатково можна вкрити тирсою, соломою, сухими городніми бур’янами. Хвоя допомагає відлякувати гризунів, які можуть пошкодити гілки і навіть стовбур рослини. Можна використовувати інші колючі рослини, наприклад, ожину, терен, ялівець, барбарис і т.д. Під час великих морозів і відлиг земля найкраще регулює температуру в зоні куща, якщо холодно – дає тепло, а при потеплінні тримає відповідний мікроклімат.

Сухе укриття

Роблю все аналогічно попередньому способу тільки поверх куща і хвої укладаю товстий шар сухого листя (солому, сіно і тирсу не використовую), накриваю старим брезентом, дерматином, руберойдом, шифером, щитами. Краї обкидаю землею.

В обох випадках по краях вставляю дерев’яні короби для циркуляції повітря. При сильних морозах прикриваю отвори сіном.

Інжир добре переносить короткочасні морози до -10-15^оС. Але я ніколи його не тримаю без укриття до таких низьких температур. Заздалегідь, у кінці жовтня – на початку листопада роблю підготовку, а вкриваю кущі, якщо за прогнозами синоптиків наступає справжня зима з постійними нічними морозами.

Від невеликих нічних заморозків тимчасово укриваю будь-якими підручними матеріалами.

Які морози не страшні

Останніми роками стає популярним вирощування інжиру у неглибоких траншеях. Зв’язані докупи гілки рослини легко вкладаються у траншею, зверху їх прикривають щитами чи старим шифером і обкидають землею. Для надійності від випрівання бажано зробити витяжку. Щоб інжир не пошкодили миші, можна обкласти кущ гілками хвої і розкласти протруєні принади для гризунів.

Для тих, хто з якихось причин не встиг прикрити кущі інжиру можу дати гарну пораду. Один кущ інжиру, якому вже більше 20-ти років одну зиму не вкривав для експерименту. Найнижча температура була -15^оС. Рослина перезимувала майже без втрат. Але… пробудження затрималося майже на два тижні.

Інжир довго виходив із стресу і це вплинуло на кінцевий результат. Минулої зими також вирішив не вкривати, пригнув до землі, про всяк випадок. За прогнозами синоптиків, температура мала опуститися до -20^оС. Накинув на кущ старі куртки і плащі, зверху у два шари агроволокно і по боках знизу зробив витяжку. Напровесні розкрив кущ і був приємно здивований, навіть тоненькі гілочки були не пошкоджені. Маленькі фіги міцно трималися на них.

Навіть незначне укриття може захистити інжир від вимерзання.

Богдан ГАМОРАК.

м. Тлумач Івано-Франківської області.