Вирощування ожини: саджання і догляд

У природі ожину можна бачити практично в будь-якій місцевості. В Європі широко поширені садові сорти, багато з яких виведені селекціонерами. У США та інших західних країнах ягоди вирощуються переважно з комерційною метою.

Багаторічник може виростати до 2 метрів у довжину, мати вигляд куща або ліани. Під час цвітіння ожина слугує чудовим медоносом. Різні види відрізняються особливістю агротехніки і правилами догляду. Найкраще купувати саджанці ожини у спеціалізованому магазині, бо садивний матеріал у розпліднику адаптований до українського клімату і вирізняється високою якістю. Простота і невибагливість у догляді дозволяють отримувати хороший урожай навіть аматорам-садівникам.  

Вирощування у відкритому ґрунті

Правила агротехніки ожини полягають не тільки у правильному виборі ґрунту та організації поливу, але також у необхідності обрізання та формування куща. Залежно від виду можуть бути потрібні додаткові заходи з укриття на зиму, підживлення, обробки від шкідників.

Найневибагливішими та найпотрібнішими сортами для вирощування в саду вважаються:

• Натчез. Американська селекція, самозапилюваний. Сорт раннього дозрівання (кінець червня – початок липня), початок цвітіння – середина травня. Ягоди запашні, великі, масою 15-20 г, зібрані у великі китиці по 25-30 шт. Смак солодкий з незначною кислинкою.
• Полар Беррі. Самоплідний сорт, виведений польськими селекціонерами. Вирізняється високою морозостійкістю та стійкістю до паразитів і хвороб. Ягоди великі (9-11 г), колір білий.
• Рубен. Ремонтантний сорт, ягоди правильної овальної форми, соковиті, з легкою кислинкою, чорні, вагою до 10 до 16 г.
• Торнфрі. Гібрид, вирізняється відсутністю шипів на пагонах. Вимогливий в догляді, проте добре переносить морози і дає ранній урожай.

Залежно від виду смак ягоди може трохи відрізнятися. Всі сорти ожини добре зберігаються і транспортуються, можуть застосовуватися у свіжому вигляді і використовуватися для консервації.

Саджання і догляд

Ожинові кущі мають тонкі ніжні гілки, які можуть постраждати від холодного вітру. Через цю особливість рослину треба саджати в добре захищених місцях – на схилах з південного або західного боку. Ґрунт має бути добре дренованим, щоб насичувати коріння рослини необхідною вологою і повітрям. Відповідні умови – поживні суглинки, супіщаний ґрунт.

Перед саджанням ділянку потрібно очистити від бур’янів, які можуть бути джерелами заражень шкідниками та хворобами. Додатково вносити добрива в ґрунт не потрібно, щоб усі поживні речовини з ґрунту не пішли в ріст куща. Виснажений ґрунт підживлюють універсальної сумішшю гною і компосту.

Підсаджування саджанців краще здійснювати навесні, але деякі сорти ожини можна садити і восени до настання стійких заморозків. Під кущ готується яма діаметром 40 см, на дно якої вводиться по 6 кг суміші гною, калійних добрив (40-50 г) і суперфосфату (100-150 г). Треба засипати коріння звичайним ґрунтом, рясно полити. Під деякі сорти доцільніше підготувати шпалери, що забезпечують поокреме розміщення стебел. Формування залежить від типу куща і довжини ліани.

На замітку! Кущі ожини швидко розростаються, тому треба залишати відстань між рослинами менше 1 м. Між рядами досить 1,5-2 м – це забезпечить хорошу провітрюваність посадки і кращий доступ для догляду.

Зволоження ґрунту – одна з основних вимог щодо догляду. Поливання ожини має бути регулярним, особливо в період дозрівання плодів. Наприкінці серпня і до середини вересня поливання треба зменшити до мінімального зволоження ґрунту, щоб забезпечити комфортну зимівлю куща.

Обрізання

Садова ожина швидко росте, тож потребує регулярного обрізання. Проводять захід з укорочення стебел навесні та восени. Одночасно видаляються пошкоджені, слабкі та хворі ліани.

Формування куща передбачає обрізання гілок для комфортнішого доступу до рослини. Забирають усі зайві молоді пагони, а також гілки після збирання плодів. Навесні проводиться прищипування пагонів, щоб посилити стимуляцію плодоносних бруньок.

Перше обрізання проводять на 2-й рік життя рослини. Восени рекомендується вкорочувати всі гілки, залишивши по 10-12 бруньок, для укриття на зиму. Захід проводиться щорічно після саджання рослини в саду.

Розмноження

Найоптимальніший спосіб розмноження ожини – придбання молодих здорових саджанців. Проте деякі садівники можуть використовувати й інші методи розширення посадки. Добре переносить ожина поділ куща або кореневого відростка. Рідше вирощують садивний матеріал з насіння.