Ключові тези:
-
Після 16 років перебування при владі Віктор Орбан програв парламентські вибори в Угорщині у квітні 2026 року.
-
За даними The Wall Street Journal, представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість висунення Орбана на посаду Генерального секретаря ООН за підтримки США, Росії та Китаю.
-
Ця ідея викликала критику з боку європейських політиків та українського керівництва.
-
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр різко висловився проти можливого призначення Орбана.
-
Згодом представники адміністрації Трампа почали заперечувати існування узгодженого плану, а Державний департамент США відмовився коментувати ситуацію.
-
Генеральний секретар ООН не може одноосібно керувати державами, скасовувати санкції чи виключати країни з організації.
-
Для обрання генсека необхідна підтримка Ради Безпеки ООН, причому будь-який із п’яти її постійних членів може заблокувати кандидатуру.
-
Історія з Орбаном показує, наскільки політичні інтереси великих держав можуть впливати на вибір керівника міжнародної організації.
Мій пес Чап десь під диваном відкопав свою стару гумову іграшку. Колись ми годинами гралися з нею: я кидав, Чап приносив, а пищалка обурено верещала й крякала. Потім іграшка загубилася. І ось вона знову переді мною. Запилена, вся потріскана, фарба облізла, але, зараза, ще пищить! А в Чапа очі світяться надією. Ну давай! Пам’ятаєш, як ми чудово гралися? Давай знову!
Вам буде цікаво: Кепку з американським прапором знову до шафи! Хто і як може зупинити Трампа
— Ні, Чапику, виплюнь цю гидоту. Вона ж розвалюється! Та й узагалі, мені зараз ніколи. Треба писати статтю про Орбана та ООН.
І раптом я зупинився.
Орбан? О! Та це ж… це ж… Я подивився на пищалку. Погризена, пошарпана, давно набридла. Який яскравий образ! Угорські виборці нарешті засунули її під диван, а Дональд Трамп, схоже, вирішив витягти назад. Та ще й подарувати всьому людству!
Куди прилаштувати старого друга?
У квітні 2026 року угорці влаштували Віктору Орбану політичні похорони. Після шістнадцяти років при владі його партія з тріском програла вибори. Переможець, Петер Мадяр, здобув у парламенті більшість, яка дає змогу навіть змінювати конституцію.
Здавалося б, відпочинь, Вікторе. Пиши мемуари, вирощуй помідори, годуй голубів. Але в прем’єра, який програв вибори, залишилися впливові друзі.
25 жовтня американська газета The Wall Street Journal повідомила приголомшливу новину: представники адміністрації Трампа запропонували зробити Орбана Генеральним секретарем ООН. Причому, за інформацією видання, цю ідею обговорювали з Росією та Китаєм.
Тобто угорці відмовилися від послуг свого колишнього прем’єра, зате американські чиновники запропонували довірити йому організацію, яка об’єднує 193 держави!
І чому саме Орбан?
Тут усе доволі просто. Трамп багато років підтримував угорського політика. Орбан відповідав йому взаємністю. До того ж у колишнього прем’єра склалися вельми теплі стосунки з Володимиром Путіним.
Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, Орбан продовжував їздити до Путіна, виступав проти деяких санкцій і заважав європейським країнам узгоджувати допомогу нашій державі.
Словом, якщо комусь потрібна людина, здатна в потрібну мить сказати Україні «ні», Орбан свою кваліфікацію давно підтвердив.
Посміховисько міжнародного масштабу
Пропозиція викликала таку реакцію, ніби хтось усерйоз запропонував призначити лисицю директором птахофабрики.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, почувши новину, спочатку помовчав, потім усміхнувся і знизав плечима. Нещодавно, нагадав він, Орбана вже пророкували на посаду голови Єврокомісії. Нова пропозиція здалася йому не менш кумедною.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що не уявляє, як Польща могла б підтримати таку кандидатуру.
А український міністр Андрій Сибіга не втримався від шпильки. За його словами, Орбан чудово застосував би в ООН свої видатні навички накладання вето та політичного шантажу, які роками відточував, зриваючи рішення Євросоюзу.
Сибіга навіть запропонував поділитися досвідом: як у потрібний момент відправити Орбана випити кави.
Це не просто жарт. У грудні 2023 року, коли європейські лідери вирішували питання про початок переговорів з Україною, Орбан вийшов із зали. Інші скористалися його відсутністю і ухвалили рішення, якому він перешкоджав.
Але всіх перевершив нинішній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
29 жовтня він заявив, що ООН, попри всі її недоліки, усе-таки не є злочинною організацією, а тому керувати нею не повинен мафіозі.
Ба більше, Мадяр зауважив: якщо хтось захоче знищити ООН, то призначення Орбана стане чудовим початком.
Зрозуміло, «мафіозі» — це політична образа, а не судовий вирок. Але погодьтеся, отримати таку характеристику від власного наступника — досягнення неабияке!
І це ще не все. Навіть консервативна американська газета The Wall Street Journal, яка розповіла про цю ініціативу, застерегла: Орбан може стати захисником Путіна та інших диктаторів.
Я не я, і пищалка не моя!
Коли новина облетіла світ, у Вашингтоні почали відбуватися дивовижні речі.
29 жовтня журналістка Джулія Іоффе розповіла в американському виданні Puck, що високопосадовці адміністрації Трампа тепер заперечують існування узгодженого плану призначення Орбана. Щось подібне ми вже чули у зв’язку з відключенням «Старлінків».
— Ми? Та ніколи!
Виявляється, усе вигадав якийсь надто запопадливий співробітник Державного департаменту на ім’я Рональд Крискулоло. Дуже хотів догодити начальству, от і затіяв цю історію.
Принаймні саме так пояснювали те, що сталося, анонімні співрозмовники журналістки. Сам Державний департамент відмовився коментувати скандал.
Чудово!
Спочатку The Wall Street Journal отримує інформацію з трьох країн: США, Росії та Китаю. Американські чиновники навіть підраховують, скільки держав у Раді Безпеки підтримають Орбана. А за кілька днів з’ясовується, що ніхто нічого не пропонував.
Я не я, і пищалка не моя!
Можливо, усе справді вигадали чиновники. А можливо, пропозицію спочатку запустили, подивилися на реакцію, а потім вирішили тихенько сховати назад під диван.
Поки що це лише припущення. Але показово інше: офіційно Орбана ніхто не висував. А міжнародний скандал уже розгорівся.
Що накоїть Орбан, якщо дістанеться до ООН?
Уявімо на хвилину, що Трампу вдалося посадити старого приятеля в крісло Генерального секретаря.
Чи може той вигнати Україну з ООН? Ні. Чи може заборонити нашій делегації виступати? Теж ні.
Генеральний секретар — не господар планети й навіть не начальник усіх держав. Він керує роботою співробітників ООН, виступає від імені організації, допомагає проводити мирні переговори, направляє представників до країн, де тривають війни.
Він може привертати увагу Ради Безпеки до загроз миру, домагатися розслідування злочинів, сприяти переговорам.
А може обмежитися нічого не вартими словами.
Ось, наприклад, російська ракета влучила в український житловий будинок. Один Генеральний секретар ООН назве це неприпустимим нападом на мирних жителів. Інший висловить занепокоєння і закличе «обидві сторони» до стриманості. Різниця, погодьтеся, величезна.
Генсек не може особисто скасувати санкції проти Росії. Але він здатний впливати на те, наскільки голосно організація говорить про російські злочини і наскільки наполегливо домагається захисту постраждалих.
Водночас Статут ООН прямо забороняє йому виконувати вказівки урядів. Навіть тих, які допомогли йому отримати цю посаду.
І тут виникає запитання: чи зможе Орбан, який роками підтримував стосунки з Путіним, раптом стати цілком незалежним захисником міжнародного права?
Не все вирішує Трамп
Втім, до крісла ще треба дістатися.
Генерального секретаря ООН обирають не всенародним голосуванням. Спочатку одна або кілька держав висувають кандидата.
Потім його кандидатуру розглядає Рада Безпеки, до складу якої входять п’ятнадцять держав. Для підтримки потрібні щонайменше дев’ять голосів. Але є одна пастка: п’ять постійних членів Ради — США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція — можуть заблокувати кандидатуру.
Інакше кажучи, навіть якщо Трамп, Путін і Сі Цзіньпін домовляться між собою, достатньо одного «ні» від Лондона чи Парижа, щоб Орбан залишився без роботи.
Якщо ж Рада Безпеки дійде згоди, остаточне призначення має затвердити Генеральна Асамблея, у якій представлені всі держави — члени ООН.
Нинішній Генеральний секретар Антоніу Гутерріш завершує свій термін 31 грудня. Новий має розпочати роботу 1 січня 2027 року.
Тож ця історія ще не закінчена. Орбан може знову з’явитися на політичній сцені, навіть якщо сьогодні від його кандидатури відхрещуються.
А може назавжди залишитися політичною пищалкою, яку так і не вдалося прилаштувати на нову посаду.
Тим часом Чапику, якому набридла моя неувага, захотілося розважитися самому. Він заходився запекло гризти стару іграшку.
Пролунав жалібний писк. Потім ще один, зовсім слабенький. Чап стиснув щелепи ще міцніше.
Пищалка крякнула востаннє. І назавжди замовкла.
Я подивився на розчарованого пса. Здається, він зрозумів, що старій іграшці настав кінець.
А Чапик, мабуть, таки виклав непоганий урок світовій політиці. Угорські виборці вже показали зуби й змусили свою політичну пищалку замовкнути.
Тепер головне, щоб її знову не змусили верещати на весь світ.
Часті запитання
1. Чи може Віктор Орбан стати Генеральним секретарем ООН?
Теоретично так, якщо його кандидатуру підтримає Рада Безпеки ООН, а потім затвердить Генеральна Асамблея. Однак постійні члени Ради Безпеки можуть заблокувати призначення.
2. Хто обирає Генерального секретаря ООН?
Кандидатуру рекомендує Рада Безпеки ООН, а остаточне рішення ухвалює Генеральна Асамблея.
3. Чи може Генеральний секретар ООН виключити Україну з організації?
Ні. Генсек не має таких повноважень. Питання про прийняття держав до ООН та виключення з організації вирішує Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки.
4. Коли закінчується термін повноважень Антоніу Гутерріша?
31 грудня 2026 року. Новий Генеральний секретар має розпочати виконання обов’язків 1 січня 2027 року.
Читайте також:
- «Стокгольмський синдром» Орбана: чому прем’єр Угорщини став адвокатом Кремля
- Поразка Орбана на виборах: як зміна влади в Угорщині вплине на Україну











