Ключові тези:
- Відтепер у Міжнародному Реєстрі збитків для України відкриті всі 43 категорії заяв про втрати, завдані російською агресією.
- Подати заяву можуть не лише власники пошкодженого чи зруйнованого житла: заявляти можна, зокрема, про вимушене переміщення, втрату роботи, підприємництва, доступу до житла, освіти чи медичної допомоги та інші збитки.
- Реєстр поки не виплачує компенсації — він фіксує та перевіряє заяви й докази, а рішення про майбутні виплати ухвалюватиме окремий міжнародний механізм.
Українці, які зазнали збитків через війну, можуть подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків. Тепер для подання відкриті всі 43 категорії заяв. Хто може звернутися, за які втрати можна вимагати компенсацію та які документи знадобляться — розповідаємо далі.
Також цікаво: Комісія не приїхала, а житло зруйноване: юристи пояснюють, як не втратити компенсацію
30 вересня 2026 року Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) відкрив для подання всі 43 категорії заяв про збитки, втрати та шкоду, завдані міжнародно-протиправними діями РФ з 24 лютого 2022 року. Поетапний запуск системи тривав від 2 квітня 2024 року.
Із 43 категорій:
- 21 — для фізичних осіб;
- 11 — для юридичних осіб;
- 11 — для держави Україна.
На 30 вересня Реєстр отримав близько 195 тисяч заяв, понад 65 тисяч уже внесено до Реєстру, решта перебуває в опрацюванні.
Реєстр збитків не виплачує гроші
Його завдання — прийняти заяву, перевірити її відповідність критеріям, зібрати та зберегти докази й внести заяву до Реєстру.
RD4U прямо зазначає, що він не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом, не визначає остаточний розмір збитків і не призначає виплат. Це має робити майбутня Міжнародна компенсаційна комісія для України.
У грудні 2025 року була ухвалена Конвенція про створення Міжнародної компенсаційної комісії. Після набрання нею чинності Реєстр має передати свою роботу Комісії, яка розглядатиме вимоги по суті та визначатиме суму компенсації в кожній справі.
Тобто схема така:
збиток → заява до RD4U → перевірка → внесення до Реєстру → майбутня Компенсаційна комісія → рішення щодо компенсації.
За яких умов збиток взагалі приймають до Реєстру
Для заяв фізичних осіб базові критерії такі:
- шкода, втрата або збиток виникли 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
- подія сталася на території України в межах міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами;
- шкода спричинена міжнародно-протиправними діями РФ в Україні або проти України.
При цьому не обов’язково, щоб людина перебувала в Україні на момент подання. Наприклад, заяви про вимушене переміщення за кордон можна подавати незалежно від того, де людина живе зараз.
Які категорії доступні фізичним особам
Переміщення
A1.1 — вимушене внутрішнє переміщення.
Йдеться про людей, які були змушені залишити житло або не змогли до нього повернутися через повномасштабне вторгнення.
Компенсаційна вимога в цій категорії стосується моральної шкоди та душевних страждань, спричинених вимушеним переміщенням.
A1.2 — вимушене переміщення за межі України.
Смерть, зникнення, тілесна та інша шкода
A2.1 — смерть близького члена сім’ї.
A2.2 — зникнення безвісти близького члена сім’ї.
A2.3 — серйозні тілесні ушкодження.
A2.4 — сексуальне насильство.
A2.5 — катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання.
A2.6 — позбавлення свободи.
A2.7 — примусова праця або служба.
A2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей.
A2.9 — насильницьке переміщення або депортація дорослих.
A2.10 — інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни. (
Майно та економічні втрати
A3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.
Це квартира, будинок або інша житлова нерухомість, власником якої є заявник. Можна заявляти вартість знищеного майна або витрати на ремонт чи реконструкцію пошкодженого. Майно може бути і на тимчасово окупованій території.
A3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.
A3.3 — втрата житла або місця проживання.
Це вже інша ситуація, ніж пошкодження власності.
Наприклад, людина жила в будинку, але не була його власником, і через війну втратила можливість там жити. Заяву в A3.3 можна подати.
До цієї категорії входять, зокрема, витрати на нове житло та переїзд. Причиною втрати житла може бути його знищення, серйозне пошкодження, окупація, активні бойові дії або відсутність електрики, води, опалення чи каналізації через війну.
Причому якщо сім’я жила разом і всі втратили житло, кожен член сім’ї подає окрему заяву за власну втрату.
A3.4 — втрата оплачуваної роботи.
Можна заявляти неотриманий через втрату роботи дохід — зарплату, виплати, допомоги, інші доходи.
Категорія охоплює також окремих самозайнятих осіб, які не були зареєстровані як ФОП. Реєстрація безробітним для подання такої заяви не є обов’язковою.
A3.5 — втрата приватного підприємництва.
Ця категорія стосується ФОП, які втратили доходи/прибуток від своєї діяльності через агресію.
A3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
A3.7 — інші економічні втрати.
Сюди можуть потрапляти, зокрема, окремі збитки від пошкодження, знищення або втрати цінного рухомого майна, включно з транспортними засобами, а також певні інші економічні втрати, які не охоплені попередніми категоріями.
Доступ до послуг
A4.1 — втрата доступу до медичної допомоги.
A4.2 — втрата доступу до освіти.
Які документи та докази потрібні
Універсального списку документів для всіх категорій немає.
Для кожної категорії RD4U затверджує окрему форму заяви та правила.
Загальний принцип:
- підтвердити особу заявника;
- підтвердити сам факт збитку, втрати або шкоди;
- показати де і коли це сталося;
- підтвердити причинний зв’язок із російською агресією;
- надати інші документи, передбачені конкретною категорією.
Докази завантажуються в електронному вигляді через Дію. Частину інформації Реєстр може отримувати з українських державних електронних систем. Заявник також може додавати додаткові документи й докази.
Наприклад, для A3.1 — знищене або пошкоджене житло потрібні відомості про право власності, інформація про пошкодження або знищення, дані про внесення майна до українського Реєстру пошкодженого та знищеного майна, опис та оцінка пошкоджень і орієнтовна сума вимоги.
Для A3.3 — втрата житла власність взагалі не є обов’язковою умовою. Підійти можуть, наприклад:
- договір оренди;
- рахунки за комунальні послуги;
- документи про право власності, якщо воно є;
- податкова документація;
- підтвердження доставки товарів за адресою;
- письмові свідчення сусідів чи інших людей, які можуть підтвердити проживання.
Чи можна подавати кілька заяв
Так.
Людина може подати кілька заяв за різними категоріями.
Наприклад, одна людина може мати підстави для:
- A1.1 — вимушене переміщення;
- A3.1 — пошкоджене житло;
- A3.3 — втрата житла;
- A3.7 — інші економічні втрати.
Але кожна заява повинна стосуватися конкретної категорії. Для деяких категорій правила можуть встановлювати обмеження щодо кількості заяв у межах самої категорії.
Чи є строки подання заяв?
Станом на 6 жовтня 2026 року дедлайну для подання заяв до RD4U немає.
Реєстр пояснює це тим, що агресія триває, а шкода продовжує завдаватися.
У майбутньому Рада Реєстру може встановити строки або дату завершення приймання заяв.
Подання заяви безкоштовне.
Що відбувається після натискання «Подати»
Заява та прикріплені файли передаються до RD4U.
Спочатку система перевіряє файли технічно. Потім Секретаріат Реєстру перевіряє заяву за основними критеріями прийнятності:
- чи має заявник право подавати таку заяву;
- чи стосується вона шкоди після 24 лютого 2022 року;
- чи сталася шкода на території України в межах міжнародно визнаних кордонів;
- чи спричинена вона міжнародно-протиправними діями РФ.
За результатами Рада Реєстру може:
- внести заяву до Реєстру;
- повернути її на доопрацювання;
- відхилити без заборони повторного подання;
- відхилити із забороною повторного подання тієї самої заяви.
Рішення Ради щодо заяви є остаточним і не оскаржується в рамках самого Реєстру.
RD4U і «єВідновлення» — це різні механізми
єВідновлення — це українська державна програма допомоги.
Вона передбачає компенсації власникам пошкодженого та знищеного житла за встановленими українським законодавством правилами.
RD4U — міжнародний механізм документування вимог про майбутню компенсацію.
«Якщо я вже отримав допомогу — чи можу подати до RD4U?»
У правилах окремих категорій RD4U прямо зазначено, що отримання фінансової або іншої допомоги від держави, міжнародних донорів чи громадських організацій саме по собі не позбавляє права подати заяву. Це прямо зазначено, зокрема, для категорій A1.1, A1.2, A3.3 та A3.4.
Але при поданні треба зазначати відповідну інформацію, якщо форма конкретної категорії її передбачає.
RD4U зараз лише реєструє вимогу, а питання остаточного розміру компенсації та можливого врахування вже отриманого відшкодування належить до майбутнього компенсаційного механізму.
Що зараз варто зробити людині, яка має збитки
Якщо людина має право на одну або кілька категорій RD4U, практичний алгоритм такий:
- Визначити категорію збитку.
Наприклад, знищений власний будинок — A3.1; втрачено житло, але людина не є власником — A3.3; втрачено роботу — A3.4.
- Зібрати докази.
Право власності, договори, платіжки, фото, відео, документи про евакуацію/переміщення, документи про роботу, банківські документи тощо — залежно від категорії.
- Перевірити, чи є відомості про майно в українських реєстрах.
- Подати заяву через Дію.
- Зберегти всі документи й докази, які подавалися.
- Стежити за статусом заяви в Дії.
Зараз немає необхідності поспішати через встановлений дедлайн — такого дедлайну RD4U не встановив. Але доказову базу краще збирати вже зараз, поки доступні документи, фото, відео та інші підтвердження.
Часті запитання
Хто може подати заяву до Реєстру збитків?
Українці, які зазнали збитків через російську агресію.
За що можна заявити про збитки?
Зокрема, за пошкоджене чи зруйноване житло, вимушене переміщення, втрату роботи, бізнесу та доступу до освіти чи медицини.
Чи виплачує Реєстр компенсацію?
Ні. Реєстр лише приймає та фіксує заяви. Рішення про компенсацію ухвалюватиме майбутній міжнародний механізм.
Як подати заяву?
Наразі заяви подаються онлайн через портал «Дія».
Читайте також:
