Ключові тези:
- Київ, Харків, Одеса та Дніпро можуть зіткнутися з ризиками для теплопостачання через залежність великих міських систем від кількох ключових ТЕЦ.
- Експерти та представники влади говорять про необхідність посилювати резервні джерела тепла й децентралізовану генерацію, щоб зменшити наслідки можливих ударів по енергетичній інфраструктурі.
Цієї зими для великих українських міст через обстріли Росії одним із найскладніших питань може стати стабільна робота систем теплопостачання. Найбільше можуть постраждати міста, де значна частина споживачів залежить від роботи кількох великих теплоелектроцентралей.
Про такі ризики в інтерв’ю Radio NV розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
Раніше ми розповідали, що українцям виплатять по 9200 гривень для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Які міста можуть опинитися під найбільшим ризиком
За словами Нагорняка, під загрозою можуть опинитися Київ, Харків, Одесу та Дніпро. Проблема полягає у високій залежності систем централізованого теплопостачання великих міст від двох-трьох основних ТЕЦ.
У разі серйозного пошкодження таких об’єктів унаслідок російських атак відновити нормальну подачу тепла буде значно складніше. Депутат наголосив, що ракетні удари по ключових об’єктах можуть мати серйозні наслідки незалежно від того, про яке місто йдеться.
Водночас це не означає, що жителі названих міст обов’язково залишаться без тепла. Йдеться саме про ризики, які можуть виникнути у разі пошкодження основних об’єктів.
Чому великі міста залишаються вразливими
Одна з головних проблем централізованої системи полягає в концентрації генерації. Якщо значна частина теплової енергії виробляється на кількох великих об’єктах, пошкодження одного з них створює додаткове навантаження на всю систему.
Саме тому одним із напрямів підготовки до зими є створення меншої, але більшої кількості локальних джерел генерації. Ідеться, зокрема, про нові котельні та когенераційні установки.
За словами Сергія Нагорняка, така модель має дати можливість хоча б частково підтримувати теплові мережі в разі виходу з ладу великої ТЕЦ. Він зазначив, що в різних містах уже встановлюють когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електроенергію та тепло.
Що роблять для підвищення стійкості
Підготовка до можливих надзвичайних ситуацій триває на рівні міст і держави. Зокрема, у Києві реалізують план енергетичної стійкості, який передбачає розбудову маневреної та захищеної когенерації, збільшення кількості резервних джерел живлення та відновлення пошкодженої інфраструктури.
18 вересня міська влада Києва повідомила, що в столиці виконано 80% заходів із підготовки до наступного опалювального сезону.
Водночас питання не зводиться лише до наявності планів. Важливо, наскільки швидко заплановані об’єкти вдасться фактично побудувати, підключити та запустити.
Чи готові міста до можливих ударів
Однозначної відповіді на це питання немає, оскільки ситуація залежатиме від масштабу та характеру можливих пошкоджень.
Водночас українські міста вже накопичили досвід роботи з децентралізованою генерацією. За словами Нагорняка, у низці обласних центрів встановлюють когенераційні установки, частину з яких передали міжнародні партнери.
Російські плани щодо ударів по українській енергетиці
Окремим фактором ризику стали документи, які, за словами першого віцепрем’єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, українські спецслужби отримали від російської сторони. Йдеться про два документи з детальними розрахунками щодо можливих ударів по енергетичній інфраструктурі цієї зими. У них, за словами міністра, зазначені конкретні об’єкти, необхідна кількість озброєння та його типи — від балістичних ракет до різних видів дронів. Плани стосуються не лише генерації, а й систем тепло- та водопостачання, водовідведення й енергетичних інтерконекторів. Окремо згадуються великі міста, зокрема Київ, Харків та Одеса.
Водночас українська сторона заявляє, що вже готується до можливих атак. За словами Шмигаля, над пріоритетними об’єктами споруджено понад 200 капітальних бетонних укриттів, а держава також накопичує резервне обладнання для швидкого відновлення інфраструктури після можливих пошкоджень.
Читайте також:
