Ключові тези:
- Промислову лимонну кислоту здебільшого виробляють не з лимонів, а з цукровмісної сировини.
- За своїми властивостями вона така сама, як кислота, що природно міститься в цитрусових та інших продуктах.
- Харчова лимонна кислота дозволена до використання, але вживати її надмірно не варто.
Раніше ми розповідали про сало після 60 років: корисний продукт чи зайвий ризик – лікарі розставили всі крапки над «і».
Назва може вводити в оману. Хоча лимонна кислота є в лимонах, апельсинах та інших цитрусових, сучасне промислове виробництво зазвичай не передбачає віджимання лимонного соку, пише Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA).
Найчастіше лимонну кислоту отримують методом ферментації. Для цього використовують цукри, наприклад глюкозу або сахарозу, і спеціальні мікроорганізми. Один із найпоширеніших – гриб Aspergillus niger, який у контрольованих умовах виробляє лимонну кислоту.
Після цього речовину очищують, концентрують і висушують. Так і отримують знайомі білі кристали або порошок.
Де використовують лимонну кислоту
Лимонна кислота має кислий смак і допомагає регулювати кислотність продуктів. Саме тому її широко застосовують у різних сферах.
У харчовій промисловості:
- у лимонадах, соках та інших напоях;
- у цукерках, желе, мармеладі;
- у соусах і десертах;
- у деяких молочних продуктах;
- у консервації;
- як регулятор кислотності та харчову добавку Е330.
Вона допомагає надати продуктам потрібного смаку, а в окремих випадках – довше зберігати їхні властивості.
У побуті лимонну кислоту найчастіше використовують для боротьби з накипом. Вона допомагає розчиняти мінеральні відкладення в чайниках та деяких інших приладах. Проте застосовувати її потрібно з урахуванням інструкції, адже кислота може пошкодити окремі поверхні, натуральний камінь або деякі метали.
Також лимонна кислота входить до складу окремих косметичних засобів, фармацевтичних препаратів та засобів для догляду.
Чи безпечна лимонна кислота
Харчова лимонна кислота в дозволених кількостях вважається безпечною для використання в продуктах. Вона давно застосовується в харчовій промисловості та не є небезпечною лише через те, що має позначення Е330. Але це не означає, що її можна вживати без обмежень.
Концентрований порошок або розчин може подразнювати шкіру, очі та слизові оболонки. А часте вживання великої кількості кислих продуктів і напоїв може сприяти пошкодженню зубної емалі. Тому лимонну кислоту не варто додавати в їжу більше, ніж передбачено рецептом чи технологією. Для консервації та приготування страв слід використовувати саме харчову лимонну кислоту, а не продукт технічного призначення.
Чому «лимонна», якщо не з лимонів?
Авторка блогу про лікарські рослини Катерина Антонюк розповіла, як з’явилася назва «Лимонна кислота».
«Лимонна кислота отримала свою назву тому, що вперше її виділили з соку недостиглих лимонів у 1784 році. Назва просто історично закріпилася за цією хімічною речовиною», – пояснила вона.
Читати також:
