Ключові тези
- Володимир Путін вважає мінімальним результатом війни повний контроль над Донецькою та Луганською областями.
- Якщо росіяни не досягнуть цієї мети до осені 2027 року, Москва може змінити підхід, що відкриє шлях до діалогу не раніше 2028 року.
- Західні експерти зазначають, що зараз РФ не демонструє щирого прагнення до миру, а використовує тему переговорів для розколу Заходу.
- Велика Британія, Франція та Німеччина наполягають на своїй обов’язковій участі у майбутньому дипломатичному процесі разом із США та Україною.
Також цікаво: Нова мобілізація чи блеф? Що стоїть за планами Путіна – поповнити армію восени
Чому Кремль прив’язує переговори до долі Донбасу
За даними джерел NYT, російське керівництво вважає окупацію всієї території Донбасу критичною передумовою для будь-якого фіксаційного миру. Саме цей регіон у Москві подають як головний пріоритет військової кампанії.
Поки окупаційні війська мають просування або сподівання на виснаження українських сил, Путін не бачить сенсу йти на поступки чи шукати компроміси за столом переговорів.
Осінь 2027 року як часова точка перелому
Західні аналітики вважають, що саме осінь 2027 року може стати останнім терміном, після якого стратегія Кремля зазнає кризи. Якщо до цього часу російська армія виснажиться й не зможе вийти на адміністративні кордони Донеччини та Луганщини, перспектива мирного врегулювання у 2028 році стане набагато реальнішою.
Водночас фахівці наголошують, що це не гарантує автоматичного припинення вогню, адже все залежатиме від міцності оборони України, підтримки партнерів та внутрішньої ситуації в самій Росії.
Ризик розколу Заходу та тактика Москви
Попри поодинокі заяви російських посадовців про готовність до діалогу, європейські дипломати оцінюють їх скептично. В Євросоюзі переконані, що Кремль намагається грати на випередження та створювати ілюзію миролюбності.
Основна мета такої тактики — посіяти сумніви серед союзників України, спровокувати внутрішні дискусії на Заході щодо доцільності подальшої військової допомоги та зменшити санкційний тиск.
Боротьба Європи за місце за столом переговорів
У європейських столицях побоюються сценарію, за якого доля безпеки континенту вирішуватиметься виключно у форматі двосторонніх контактів між Вашингтоном та Москвою.
Британія, Франція та Німеччина активно працюють над тим, щоб зафіксувати свою роль як ключових європейських гарантів. На залученні європейських союзників до майбутнього переговорного столу категорично наполягає й офіційний Київ, щоб унеможливити будь-які домовленості за спиною України.
Найближчі роки залишатимуться періодом жорсткого протистояння на фронті та виснаження ресурсів. Реальні переговори про завершення війни можливі лише тоді, коли Кремль остаточно усвідомить неможливість досягнення своїх загарбницьких цілей військовим шляхом.
Читають зараз:
