Ключові тези:
- Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який посилює вимоги щодо використання української мови в різних сферах — від державної служби до освіти й культури.
- Документ також передбачає жорсткіші санкції за порушення мовного законодавства та запроваджує нові правила щодо використання мови держави-агресора.
В Україні зробили крок до посилення захисту державної мови. Профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який розширює вимоги щодо використання української мови, запроваджує нові норми для низки професій і передбачає суворіші покарання за порушення мовного законодавства.
Про це повідомив нардеп та історик Володимир В’ятрович.
Також цікаво: Чи справді українською більше ніхто в світі не розмовляє: статистика вражає
Які зміни пропонують
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав законопроєкт №15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної». Його авторами стали 63 народні депутати з різних фракцій і депутатських груп.
Документ передбачає низку змін до чинного мовного законодавства, яке діє з 2019 року. Зокрема, пропонується:
- розширити перелік посад, для яких обов’язковими будуть володіння та використання державної мови під час виконання службових обов’язків. Це стосуватиметься, зокрема, народних депутатів, керівників державних наукових установ і закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів;
- поширити захист права користуватися українською мовою не лише під час роботи, а й під час прийняття на роботу;
- зобов’язати продавців програмного забезпечення без україномовного інтерфейсу попереджати про це покупця ще до придбання;
- визначити окремі вимоги щодо використання державної мови у сфері оздоровлення та відпочинку дітей;
- уточнити порядок розгляду мовних скарг та проведення перевірок Уповноваженим із захисту державної мови;
- посилити відповідальність за порушення вимог щодо обов’язкового застосування державної мови.
Що ще може змінитися
Законопроєкт також пропонує внести зміни до низки інших законів.
Зокрема, членів виборчих комісій і комісій з референдуму хочуть зобов’язати володіти українською мовою та використовувати її під час виконання своїх повноважень.
Місцеві ради можуть отримати додаткові повноваження щодо створення умов для розвитку й популяризації української мови на своїй території.
У позашкільній освіті пропонується заборонити використання в освітньому процесі державної мови країни-агресора. Аналогічні вимоги передбачені й для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, де працівники мають забезпечувати україномовне середовище.
Окремі зміни стосуються сфери культури. Документом пропонується заборонити публічне виконання, показ і демонстрацію творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора.
Крім того, до основних завдань дипломатичної служби планують віднести сприяння розвитку та поширенню української мови за кордоном.
Також пропонується дозволити приватним закладам освіти самостійно визначати мову освітнього процесу, за винятком державної (офіційної) мови країни, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом.
Після підтримки профільним комітетом законопроєкт має бути винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо народні депутати проголосують за документ, нові правила набудуть чинності після завершення законодавчої процедури.
Читайте також:
