Ключові тези:
- Після укладення договору довічного утримання право власності на квартиру переходить до набувача, але він не може продати чи подарувати житло до смерті відчужувача.
- Якщо набувач не забезпечує догляд, не купує ліки, не оплачує комунальні послуги або порушує інші умови договору, його можна розірвати через суд.
- Для успішного захисту своїх прав важливо заздалегідь детально прописати умови договору та збирати докази неналежного виконання обов’язків.
Кому належить житло після підписання договору?
За договором довічного утримання одна сторона — відчужувач, зазвичай літня людина — передає житло у власність іншій стороні — набувачеві (тому, хто має доглядати). Натомість набувач (далі для зручності називатимемо його помічником) зобов’язується довічно забезпечувати цій людині утримання та догляд.
Вам буде цікаво: Водій вимагає оплату з пенсіонера: що каже закон про пільговий проїзд у маршрутках
Важливий нюанс: після оформлення договору право власності на квартиру переходить до набувача — тобто людини, яка отримала житло і зобов’язалася вас доглядати. Але це не означає, що вона може вільно розпоряджатися квартирою. На таке майно накладається заборона відчуження: доки ви живі, новий власник не має права продати, подарувати, обміняти або заставити квартиру.
Ваше право довічного проживання бажано прямо прописати в договорі. Це важлива умова, яка допомагає уникнути суперечок у майбутньому.
Що вважається неналежним доглядом?
У договорі мають бути чітко прописані обов’язки вашого помічника: що саме він має робити, як часто і в якому обсязі.
Зазвичай йдеться про:
- харчування;
- купівлю одягу та взуття за сезоном;
- оплату комунальних послуг;
- купівлю ліків;
- медичну допомогу;
- прибирання;
- приготування їжі;
- допомогу в побуті;
- щомісячні грошові виплати, якщо вони передбачені договором.
Порушенням може бути ситуація, коли помічник «забуває» платити за комунальні послуги, накопичуючи борги, приносить сухі пайки замість гарячої їжі, ігнорує рецепти лікарів через високу вартість ліків або поводиться агресивно і обмежує контакти літньої людини з сусідами та рідними.
Що прописати в договорі, щоб захистити себе?
Найкращий захист — чітко прописані умови договору. Не варто погоджуватися на загальні фрази на кшталт «забезпечувати догляд» або «допомагати по господарству». Потім буде важко довести, що саме ваш помічник мав робити.
Краще прописувати обов’язки чітко. Наприклад:
- не просто «забезпечувати харчуванням», а «щоденно забезпечувати триразовим гарячим харчуванням»;
- не просто «допомагати по господарству», а «проводити вологе прибирання квартири двічі на тиждень»;
- не просто «надавати матеріальну допомогу», а «щомісяця до 5 числа виплачувати визначену суму»;
- не просто «купувати ліки», а «купувати ліки згідно з рецептами лікаря».
Що точніше все записано в договорі, то легше потім довести порушення.
Навіщо вести зошит догляду?
Після підписання договору варто завести звичайний зошит. У ньому можна записувати, коли помічник приходив, що приносив, яку допомогу надав, які гроші передав.
Бажано, щоб він ставив у цьому зошиті дату й підпис. Якщо ваш помічник відмовляється підписуватися або довго не приходить, це теж може стати важливою деталлю для суду.
Зошит сам по собі не гарантує перемогу в суді, але допомагає показати послідовність подій: коли догляд був, а коли фактично припинився.
Які докази треба збирати?
Щоб розірвати договір через суд, треба не просто сказати, що догляду не було, а підтвердити це доказами. За Цивільним кодексом (стаття 755), договір довічного утримання може бути розірвано судом, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків.
Збирайте все, що може підтвердити порушення.
Гроші. Якщо набувач мав переказувати кошти на картку, візьміть витяг в банку. Якщо гроші мали передаватися готівкою, бажано, щоб це підтверджувалося розписками.
Комунальні послуги. Зберігайте квитанції з боргами або чеки, якщо ви самі платили за комуналку зі своєї пенсії.
Ліки та лікування. Зберігайте рецепти і чеки з аптеки, якщо ліки купували ви самі або сусіди. Якщо вам ставало зле, звертайтеся до сімейного лікаря або викликайте «швидку», щоб стан здоров’я було зафіксовано.
Свідки. Попросіть сусідів, родичів, поштаря або соціального працівника підтвердити, що набувач не приходив, не допомагав або поводився неналежно.
Акт про порушення. Можна скласти «Акт про невиконання умов договору» у довільній формі: описати, що саме не виконується, коли востаннє набувач приходив, які борги або проблеми виникли. Такий акт бажано підписати разом із двома-трьома свідками.
Фото і відео. Фотографуйте зіпсовані продукти, безлад у квартирі, несправну сантехніку, чеки, борги за комунальні послуги. Це допоможе підтвердити, що догляд не відповідав умовам договору.
Куди звертатися?
Якщо домовитися з набувачем не вдалося, треба звертатися до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання. Позов зазвичай подають до місцевого загального суду. Якщо ви через здоров’я або стрес не можете ходити на судові засідання, варто звернутися до системи безоплатної правової допомоги. Пенсіонери з низьким доходом або особи з інвалідністю мають право на безкоштовного адвоката, який вестиме справу за довіреністю. Отримати консультацію можна за телефоном 0 (800) 213-103 (дзвінки зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні).
(подзаг) Що буде, якщо суд стане на ваш бік?
Якщо суд встановить, що набувач не виконував або неналежно виконував свої обов’язки, договір можуть розірвати.
Після набрання рішенням суду законної сили (через 30 днів) потрібно звернутися до нотаріуса або державного реєстратора, щоб внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Лише після цього право власності на житло буде належним чином переоформлено, і ви знову станете повноправним господарем свого майна.
Читайте також:
