Ключові тези:
- Балконна сонячна електростанція окупається щонайменше за 10–12 років, а комплект з акумулятором — більш ніж за 15 років.
- Через особливості встановлення на балконах панелі втрачають до 30–40% ефективності та виробляють лише 550–600 кВт⋅год електроенергії на рік.
- Для пенсіонерів експерти радять обирати більш практичні — зарядні станції або джерела безперебійного живлення.
В Україні зростає інтерес до компактних сонячних електростанцій, які встановлюють на балконах або фасадах багатоповерхівок. Такі системи активно рекламують як спосіб забезпечити квартиру електроенергією під час блекаутів і скоротити витрати на оплату світла. Однак аналіз рентабельності свідчить, що фінансова вигода виявляється значно скромнішою, ніж обіцяють рекламні матеріали.
Раніше ми розповідали, чому в Україні знову обмежують світло.
Чому сонячні панелі не підходять для квартир?
Фахівці з енергетики пояснюють: на відміну від приватного будинку, квартира має суттєві обмеження за площею. На типовому балконі вдається розмістити не більше двох панелей сумарною потужністю близько 900 Вт.
Комплект, до якого входять сонячні панелі, мікроінвертор і система кріплення, коштує 25–30 тисяч гривень.
Якщо власник квартири планує користуватися електроенергією ще й після заходу сонця, доведеться встановити акумулятор.
У такому разі загальна вартість обладнання зростає до 70–120 тисяч гривень.
Ефективність таких систем також має свої особливості. Через вертикальне розташування панелей під кутом приблизно 90 градусів замість оптимальних 35 градусів втрати продуктивності сягають 30–40%. У результаті за рік балконна СЕС виробляє приблизно 550–600 кВт⋅год електроенергії.
За чинного тарифу 4,32 грн за кВт⋅год економія на рахунках становить близько 2500 гривень на рік.
За таких показників базова система окупиться через 10–12 років, а варіант із накопичувачем енергії — більш ніж через 15 років.
Це перевищує гарантійний строк експлуатації окремих компонентів обладнання. Саме тому експерти розглядають балконну СЕС насамперед як інвестицію у власний комфорт та резервне живлення, а не як спосіб швидко скоротити витрати чи отримати прибуток.
Чому літнім людям не радять встановлювати сонячні панелі у квартирі?
Фахівці окремо звертають увагу на ситуацію самотніх пенсіонерів. Якщо для людини, яка працює дистанційно, автономне електроживлення допомагає підтримувати роботу домашнього офісу, то для більшості літніх українців така покупка економічно невиправдана.
Насамперед це дорого. Вкласти від 30 000 гривень+ у систему, яка скорочує комунальні платежі приблизно на 150 гривень щомісяця, означає надовго заморозити кошти, які значно доречніше залишити на лікування чи інші невідкладні потреби.
Ще один важливий аргумент стосується зимового періоду. Саме тоді ризик відключень електроенергії найвищий, але через короткий світловий день і хмарну погоду в листопаді-січні панелі виробляють лише близько 5% своєї номінальної потужності. Такого обсягу енергії недостатньо навіть для стабільної роботи телевізора.
Не менш важливий фактор – обслуговування. Панелі потребують регулярного очищення від пилу, снігу та міського смогу, а контроль роботи системи здійснюється через мобільні застосунки із підключенням до смартфона та Wi-Fi. Для багатьох людей похилого віку це складно.
Крім того, більшість пенсіонерів споживають лише 75–100 кВт⋅год електроенергії щомісяця. Через невеликі рахунки економічний ефект від встановлення сонячної станції практично непомітний.
Яке рішення експерти називають більш практичним?
Замість дорогих сонячних панелей експерти рекомендують придбати портативну зарядну станцію ємністю від 500 Вт⋅год або комплект джерела безперебійного живлення з автомобільним чи гелевим акумулятором.
Таке обладнання коштує приблизно 15–20 тисяч гривень, автоматично заряджається від електромережі після відновлення електропостачання, працює без шуму та не потребує монтажу на фасаді чи балконі. Його потужності достатньо для живлення холодильника, щоб зберегти продукти й ліки, підтримувати роботу телевізора та кімнатного освітлення.
Читайте також:
