Ключові тези:
- Комунальний колапс у цифрах: За час повномасштабного вторгнення борг підприємств теплокомуненерго перед «Нафтогазом» злетів з 60 до рекордних 150 мільярдів гривень, а заборгованість перед «Укренерго» на балансуючому ринку сягнула 30,9 мільярда гривень.
- Причини системного дефіциту: Головними чинниками кризи є заморожені через мораторій тарифи, які не покривають собівартість послуг, невиплаченої державою компенсації за механізмом ПСО та прив’язка вартості газу внутрішнього видобутку до світових котирувань.
- Пошук виходу з піке: Уряд розглядає залучення бюджетних коштів, допомоги від ЄС та дивідендів держкомпаній для стабілізації ринку, а також готує автоматичний механізм розподілу платежів ТКЕ на користь енергетиків.
Криза неплатежів в енергетичному секторі України має глибоке коріння, і чиновники роками відкладали її системне розв’язання. Державні комунальні структури змушені накопичувати боргові зобов’язання через суттєвий розрив між реальними витратами та затвердженими тарифами.
Як зазначив енергетичний експерт Геннадій Рябцев у розмові з журналістами «24 Каналу», Кабмін поки що не сприймає ситуацію як критичну, але вона загострюється, оновивши історичні максимуми у квітні.
Раніше ми розповідали, якими будуть тарифи на світло, газ та воду з 1 червня.
Що провокує комунальну кризу в Україні?
Дисбаланс провокує механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО): постачальники віддають ресурси за заниженими цінами, а діючий мораторій забороняє підвищувати вартість опалення та гарячої води для громадян.
Держава зобов’язана компенсувати цю різницю з бюджету, проте фактично кошти не надходять.
Додатково ситуацію ускладнює криза на балансуючому ринку, де НЕК «Укренерго» несвоєчасно розраховується з маневровою генерацією, яка забезпечує стійкість системи під час пікових навантажень.
Експерт також критично оцінив принципи ціноутворення на паливо. Так, за словами Рябцева, блакитне паливо з вітчизняних родовищ наразі реалізують за тарифами, обумовленими кризою в Ормузькій протоці.
Він підкреслив, що керівництво «Нафтогазу» вкрай гостро реагує на запитання про те, чому внутрішні ціни жорстко прив’язані до світової кон’юнктури та ігнорують реальне співвідношення між видобутком в Україні та імпортом.
Які масштаби накопиченої заборгованості зафіксували профільні відомства?
За інформацією, яку оприлюднила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, за період повномасштабного конфлікту обсяг невиконаних зобов’язань теплокомуненерго (ТКЕ) перед «Нафтогазом» зріс у 2,5 раза — з 60 до майже 150 мільярдів гривень.
Аналітичний центр ExPro зазначає, що під кінець березня боргові зобов’язання «Укренерго» перед генерацією на балансуючому ринку злетіли на 40% з початку року, досягнувши безпрецедентних 30,9 мільярда гривень. Водночас самій держкомпанії інші учасники ринку недоплатили 46,3 мільярда гривень (зростання на 9,5%).
За відомостями видання «Економічна правда», безпосередній борг побутових споживачів за гаряче водопостачання та теплопостачання оцінюють у 36,7 мільярда гривень. Решта ж колосальної суми сформувалася саме через дефіцит субсидувань та борги суміжних підприємств.
Чим загрожує зрив розрахунків?
В умовах регулярних російських ударів по енергетичних об’єктах відсутність грошей блокує проведення ремонтних робіт. Сплата за використані кубометри та кіловат-години залишається єдиним джерелом фінансування для галузі. Якщо нові проєкти будуть збитковими, іноземні донори та внутрішні інвестори втратять до них інтерес.
Яскравим прикладом прорахунків стала ситуація з газовими когенераційними установками, що виробляють одночасно тепло й світло. З 1 квітня уряд скасував для більшості ТКЕ пільгові умови купівлі палива для таких станцій.
Через чинні регуляторні ліміти підприємства не здатні купувати ресурс за ринковою вартістю, тому змушені зупиняти обладнання, яке сумарно давало енергосистемі сотні мегават-годин.
Як Кабінет Міністрів планує рятувати комунальну галузь?
Для стабілізації теплокомуненерго уряд шукає фінансові резерви. Юлія Свириденко підтвердила, що наразі розглядають можливість виділення коштів із держбюджету, залучення фінансових пакетів від Європейського Союзу та міжнародних донорів, а також спрямування дивідендів прибуткових державних компаній.
На ринку електроенергії Кабмін обіцяє впровадити спеціальний цільовий алгоритм постачання для водоканалів, шахт і ТКЕ. Також планується зміна системи розподілу доходів тепловиків: частина коштів від споживачів автоматично списуватиметься на оплату купленої електроенергії.
Нагадаємо, що втратити субсидію можна навіть через кількасот гривень боргу за комуналку.
У 2026 році критичною вважається заборгованість понад 680 гривень, яка накопичилася більш ніж за три місяці.
Крім боргів за комуналку, субсидію не призначають у разі великих покупок, значних депозитів, купівлі валюти, наявності нового авто, кількох квартир або тривалого перебування членів сім’ї за кордоном.
Читайте також
