Не всі знають: яку допомогу надає служба соціального захисту і хто може отримати гроші

Этот материал также доступен на русском языке

Пенсіонери
Попри передачу частини функцій Пенсійному фонду, органи соціального захисту й надалі призначають окремі види державної допомоги. Зокрема, йдеться про компенсації за догляд, підтримку сімей і виплати для вразливих категорій. Розповідаємо, хто може звернутися та на яку допомогу розраховувати.

Ключові тези:

  • Соцзахист продовжує оформлювати окремі виплати, зокрема компенсацію за догляд, «муніципальну няню» та допомогу постраждалим від торгівлі людьми.
  • Компенсацію можуть отримати родичі, які доглядають за людьми з інвалідністю, тяжкохворими або літніми особами без спеціального навчання.
  • Розмір виплати залежить від доходів сім’ї та прожиткового мінімуму, а оформлення можливе через соцзахист, ЦНАП або поштою.

За якими видами допомоги, як і раніше, потрібно звертатися до соцзабезу, розповідає начальниця відділу грошових виплат і компенсацій Управління соціального захисту населення у Пересипському районі міста Одеса Тамара Щербина.

Яку допомогу призначає соцзахист

Зараз органи соцзахисту можуть приймати заяви на призначення окремих видів державної допомоги.

До них належать:

  • відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»;
  • одноразова матеріальна допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми;
  • компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі;
  • компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Хто має право на компенсацію за догляд

Призначення компенсації непрофесійним доглядальникам Тамара Щербина розглянула більш детально.

Вам буде цікаво:  Майже 1000 гривень на догляд: хто з пенсіонерів зможе отримувати щомісячну надбавку

Ця виплата надається людині, яка доглядає за членами своєї сім’ї без проходження спеціального навчання та без дотримання державних стандартів соціальних послуг. Це стосується тих, хто живе разом, має спільний побут і взаємні права та обов’язки.

До членів сім’ї, які потребують такого догляду, належать:

  • особи з інвалідністю I групи;
  • діти з інвалідністю;
  • літні люди з порушеннями пам’яті та мислення;
  • невиліковно хворі, які через порушення роботи організму не можуть самостійно ходити та доглядати за собою;
  • діти, яким не встановлено інвалідність, але з серйозними ураженнями нервової системи, рідкісними захворюваннями, онкологією, ДЦП, психічними розладами, діабетом І типу, тяжкими хворобами нирок, а також ті, хто має тяжкі травми чи потребує трансплантації та паліативної допомоги.

Як розраховують компенсацію

Компенсацію оформлюють органи соцзахисту за адресою реєстрації місця проживання. Оскільки виплачується вона з бюджету громади, і доглядальник, і підопічний мають бути її членами.

Розмір компенсації визначають як різницю між прожитковим мінімумом – на 1 січня 2026 року він складає 3209 грн – та середнім доходом людини, яка надає соціальні послуги. Для розрахунку беруть середньомісячний прибуток за квартал, що передує місяцю звернення.

Розрахунок середнього доходу роблять, враховуючи прибутки доглядальника, підопічного та їхніх родичів. Потім суму ділять на всіх членів сім’ї.

До її складу не включають тих, хто повністю утримується державою, та непрацездатних, які не стоять на обліку як безробітні.

Доглядальник отримує одну компенсацію, навіть якщо доглядає за кількома людьми.

Які документи потрібні

Призначення і виплата компенсації здійснюються з місяця подання наступних документів:

  • заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
  • заява про згоду отримувати соціальні послуги;
  • копія свідоцтва про народження дитини – у разі надання їй соціальних послуг;
  • декларація про доходи та майновий стан – заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;
  • копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією – для осіб з інвалідністю – або витягу із оцінки експертної команди стосовно повсякденних можливостей особи;
  • висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду – крім осіб з інвалідністю І групи;
  • копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • довідка про захворювання дитини, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
  • копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги;
  • копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі якій надаються соціальні послуги.

Опіка встановлюється для психічно хворих осіб. І визначається рішенням суду. Якщо дієздатна людина через стан здоров’я не може самостійно реалізовувати свої права й обов’язки, законом їй теж дозволяється обрати собі помічника. Для цього потрібно звернутися до органу опіки та піклування за зареєстрованою адресою проживання.

Під час подання заяв на призначення компенсації пред’являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу:

  • посвідка на постійне проживання;
  • посвідчення біженця;
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту – для іноземця та особи без громадянства.

Хто приймає документи

Документи можуть бути подані до служби соціального захисту, ЦНАПу або надіслані поштою.

Згодом фахівці визначають, наскільки людина чи дитина потребує допомоги. Якщо це люди з інвалідністю I групи, діти з інвалідністю, літні люди з порушеннями пам’яті чи невиліковно хворі, то соціальні послуги призначаються, коли їм встановлено IV або V групу рухової активності. Тобто – потреба у сторонній допомозі становить від 50% до 100%.

Додаткову оцінку потреб проводять для невиліковно хворих дорослих і дітей.

Коли виплати припиняються

Виплата компенсації припиняється в разі:

  • зміни адреси проживання особи, яка отримує соціальні послуги з догляду, та того, хто їх надає, у разі переїзду в інший населений пункт;
  • у разі смерті отримувача чи доглядальника;
  • якщо людина починає отримувати інші соціальні послуги: догляд вдома, паліативний чи стаціонарний догляд, перебування на повному державному утриманні;
  • якщо доглядальник чи підопічний перебувають за межами України понад 30 днів.

До цього терміну не рахують час, коли підопічний разом с доглядальником проходить лікування за кордоном – за наявності документів. Також не враховують до 30 днів стаціонарного чи санаторного лікування самого доглядальника.

Читайте також:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?