Ключові тези:
- Перші їстівні гриби з’являються вже у березні, щойно встановлюється тепла й волога погода.
- Більшість ранніх видів ростуть на деревах, пнях і у сирих місцях листяних та хвойних лісів.
- Деякі весняні гриби потребують обов’язкової термічної обробки перед споживанням.
Перші весняні гриби з’являються у вологих і добре прогрітих місцях одразу після танення снігу. Найчастіше їх можна знайти у листяних і змішаних лісах, на галявинах, поблизу струмків та на старій деревині.
Розповідаємо, які гриби можна збирати ранньою весною.
Раніше ми пояснювали, чому тисячі птахів збираються у великі зграї.
Глива звичайна
Цей гриб трапляється не лише восени, а й навесні — одразу після сходження снігу. Найчастіше росте на ослаблених або мертвих деревах у лісах, парках і садах. Особливо поширений на тополях та горіхах.
Глива легко очищається, добре зберігається та не потребує складної підготовки перед приготуванням.
Саркосцифа червона
Яскравий гриб незвичної форми з’являється з кінця зими та росте до травня. Полюбляє сирі ділянки та гнилу деревину. Може рости як поодинці, так і групами.
Гриб придатний до споживання, але перед приготуванням його рекомендують відварити щонайменше 10 хвилин.
Стробілюрус їстівний
Росте переважно у хвойних лісах на старих ялинових шишках, що лежать у вологому ґрунті. Найчастіше трапляється групами на добре освітлених ділянках.
Має невисоку харчову цінність, тому належить до четвертої категорії грибів. Перед вживанням його обов’язково відварюють, використовуючи переважно шапки.
Фламуліна оксамитоніжкова
Відомий як зимовий опеньок, цей гриб росте з осені до середини березня. Його можна знайти на живій та мертвій деревині в’язів, верб, осик, лип, кленів та інших листяних порід.
Молоді гриби придатні до споживання разом із ніжками, старші — лише з шапками. Перед приготуванням потребує щонайменше 15 хвилин відварювання.
Іудине вухо
Цей незвичний деревний гриб починає рости наприкінці зими. Найчастіше його можна побачити на бузині та інших листяних деревах. Гриб отримав свою назву через характерну форму, що нагадує людське вухо.
Має желеподібну структуру та широко використовується у стравах азійської кухні, зокрема в Китаї та Японії. В Україні також трапляється у природному середовищі.
Читайте також:
