Ключові тези:
- Більшість рецептурних бовтанок — застарілі та нестабільні.
Склад таких засобів часто містить недоказові компоненти, може бути нестабільним і навіть втрачати ефективність. - Бовтанки — це радше виняток, ніж правило.
В окремих випадках (наприклад, при корості у немовлят, алергії на консерванти або потребі індивідуального дозування) рецептурні засоби можуть бути доречними.
Чому бовтанки рідко виписують?
За словами лікарки-дерматологині Катерини Бакіко, колись готових ліків в аптеці було небагато. Тому лікар виписував формулу, а в аптеці за нею змішували окремі препарати або речовини.
– Багато людей досі вважає, що бовтанки за рецептом працюють краще, вони індивідуальні і взагалі «радянська якість – не та, що зараз». Мовляв, фарммафія знищила заради наживи таку цінну галузь, яка усіх зцілювала. Чомусь зараз лікарі рідко їх виписують, – розповідає лікарка.
Вам буде цікаво: Легендарна та безсмертна «Зірочка»: у чому секрет популярності в’єтнамського бальзаму і що він лікує
Вона наводить низку причин, чому сьогодні такі лікувальні бовтанки неактуальні.
– Компоненти складних бовтанок і мазей здебільшого недоказові і неефективні. Це вітаміни, резорцин, камфора, спирт. Антибіотики, які мішають до бовтанок, мають високий рівень нечутливості. Такі бовтанки сушать шкіру. А у ті «дієві» мазі, які комусь допомогли, додають готовий крем або мазь з гормоном – от він і спрацював, а не секретна формула та вітамін Е у складі, – пояснює дерматологиня.
І додає, що новітні протоколи лікування та дослідження дозволять лікарю працювати за чіткими формулами дієвих ліків, а застарілі методи просто віджили своє.
Важливо, що сучасні мазі та креми мають готовий стабільний склад, який не змінюється. До того ж фармацевтична промисловість дає на вибір великий перелік ліків. Це дозволяє призначити сучасні та дієві форми індивідуально. Також варто пам’ятати, що дерматологічні хвороби переважно хронічні, тому ліки часто можуть лише покращити стан, але не виліковують їх. Але це вже питання не до препаратів.
В чому небезпека бовтанок?
– У рецептурній аптеці ту всю рідоту колотить людина, яка може переплутати склад, щось змінити. Там можуть відрізнятися температура приміщення, умови зберігання складників, зникати електрика. На заводі ж це механізовано і строго контролюється, є санітарні умови, серйозна дезінфекція. Компанія слідкує за якістю, бо це справа її репутації. А хто контролює аптекарку, яка виготовляє мазі – хіба що совість, – наголошує Катерина Бакіко.
Нестабільність – ще одна велика проблема, яка пов’язана з рецептурними мазями. Вони мають нетривалий термін придатності, бо не містять консервантів. Можуть розкладатися, змінювати концентрацію, втрачати ефективність і навіть подразнювати шкіру.
– Лікарі можуть самостійно вигадувати склад, не знаючи, як компоненти між собою взаємодіють. Відтак деякі складники можуть деактивувати один одного, окислюватися, випадати в осад. Це позначається і на ефективності, і на безпеці. При цьому індивідуальні мазі за рецептом все-одно створюються за загальним принципом. Здебільшого лікарі приписують одну й ту ж формулу при типових випадках. Тому те, що лікар придумав мазь саме для цієї людини – переважно ілюзія, – звертає увагу дерматологиня.
Рецептурні мазі часто жирні, можуть неприємно пахнути, залишати сліди на одязі, при цьому погано вбираються шкірою і мають незручну упаковку.
– Ще один аспект – юридичний. У випадку, якщо виникає побічна дія, важко встановити, хто винен – лікар, який давав рецепт, чи аптека, яка виготовляла, – наголошує Катерина Бакіко.
Коли бовтанки все ж потрібні?
Проте лікарка погоджується, що є певні випадки, коли такі ліки будуть доречні і потрібні. Саме тому лікарі і досі їх призначають.
- Наприклад, при корості – немовлятам і вагітним. При деяких формах псоріазу, алопеції у дітей можна професійно розвести концентрацію препарату до потрібної. Коли у людини є алергія на консерванти, емульгатори, пропіленгліколь, аптека може зробити ліки індивідуально без цих складників. Це – порятунок для людей з контактною алергією. Можуть бути хороші протисвербіжні засоби з ментолом. Але це більше як виняток, у більшості випадків нам достатньо звичайних готових кремів, – підсумовує дерматологиня.
Читайте також:
