Через сорок днів після Різдва в наших храмах выдзначається свято Стрітення, свято Зустрічі. Це свято ніби напівзабуте, оскільки часто припадає на робочий день. А між тим цього дня Церква завершує «час Різдва», являє нам його у всій повноті і випромінює чисту і глибоку радість.
Раніше ми розповідали, які свята будемо відзначати у лютому.
Свято присвячене спогадам і духовному спогляданню, яке ми знаходимо в Євангелії від Луки. У ньому розповідається, що через сорок днів після народження у Віфлеємі Ісуса Христа, згідно з релігійним звичаєм того часу, Йосип і Марія «принесли Немовля в Єрусалим, щоб прставити перед Господом, як написано в Господньому законі».
Вiд Луки 2:25-35 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
«I ось був у Єрусалимі, – продовжує Євангеліє, – один чоловік на ім’я Симеон, і цей чоловік був праведний і побожний… і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього. Він прийшов за спонуканням Духа в Храм і, коли батьки внесли Дитя Iсуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону, він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
«Тепер Ти відпускаєш Свого раба, Владико, за Своїм словом з миром, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготував перед усіма народами, світло для одкровення язичникам і славу Твого народу Iзраїля».
А Йосип і Його мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. I благословив їх Симеон, і сказав Марії, Його матері: Ось Він призначений для падіння і вставання багатьох в Iзраїлі і для знамення, якому противляться (і тобі самій меч пройме душу), щоб відкрилися думки багатьох сердець…» (Від Луки, 2:25-35)
Образ старця Симеона з Немовлям на руках розкриває нам глибокий сенс віри: життя є очікуванням. Все своє довге життя Симеон чекав Світла, яке осяяло б усе, і отримав відповідь через Дитину. Його старечі руки дбайливо приймають Того, Хто є сенсом життя, перетворюючи весь пройдений шлях на одне «напередодні» радісної зустрічі.
Стрітення ставить перед нами питання: чого я чекаю? Чи стає моє життя дозріванням душі, вільної від суєти? Тут саме старіння показано як підйом до того моменту, коли людина може сказати: «Нині відпускаєш». У цій зустрічі немає страху перед невідомістю, а є тільки мир і вдячність. Це свято зустрічі душі з Любов’ю і Тим, Хто дає нам силу перетворити саме життя на очікування Бога.
ДО ВІДОМА. Стрітення святкується 2 лютого за новоюліанським календарем і 15 лютого – за юліанським.
За проповіддю священика Олександра Шмемана
Читайте також:
