Ключові тези:
- Стрітення Господнє поєднує церковний сенс і народні вірування, символізуючи зустріч людини з Богом і перехід від зими до весни.
- Освячені свічки та вода на Стрітення вважаються особливо сильними оберегами, які здавна використовували для захисту дому, здоров’я й добробуту.
Історія свята Стрітення Господнє
Слово «стрітення» зі старослов’янської мови перекладається як «зустріч». Згідно з Євангелієм, в цей день Марія та Йосип принесли немовля Ісуса в Єрусалимський храм. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно, що він не помре, поки не побачить Спасителя світу.
Раніше ми розповідали, чи можна носити червону нитку на руці.
Після прийняття слов’янами християнства церковні та народні традиції, пов’язані з Стрітенням, тісно переплелися. Адже саме в період цього свята наші давні предки відзначали зустріч зими та весни. Змінені слов’янські звичаї цього дня перетворилися на церковні обряди.
Коли відзначають Стрітення Господнє у 2026 році
За юліанським календарем, яким користувалися раніше, Стрітення Господнє припадало на 15 лютого.
Після переходу Православної церкви України на оновлений християнський календар дати більшості церковних свят змістилися на 13 днів раніше. Це торкнулося і Стрітення Господнього: тепер його відзначають 2 лютого.
У 2026 році свято припадає на понеділок. Воно не належить до постових днів і не передбачає додаткового вихідного, однак залишається важливою датою в церковному календарі.
Таємниця освячення свічок
Одна з головних традицій – освячення свічок під час святкового богослужіння в церкві. Вважається, що вони оберігають будинок від бурі, посіви – від граду, а людину – від удару блискавки, пристріту і хвороб. Тому такі свічки називаються громовими. Вперше їх запалюють відразу ж після повернення додому з церкви — щоб весняна повінь не пошкодила посіви, а мороз — дерева. Зберігають громничні свічки протягом року. Їх запалюють, якщо:
- над будинком вирує негода;
- поруч починається пожежа;
- важко проходять пологи;
- людина важко хворіє;
- вмирає — вважається, що з цією свічкою покійний може легше покинути світ живих.
Стрітенська вода – у чому її сила
Освячену на Стрітення в церкві воду цінують нарівні з хрещенською. За найдавнішою традицією, її не носили святити в храм, а збирали з танучих капаючих бурульок.
Стрітенською водою кропили:
- для лікування ран і внутрішніх хвороб;
- від пристріту і відьомських чар;
- воїнів перед боєм і чумаків перед походом;
- вулики – щоб бджоли добре роїлися;
- домашню худобу під час першого вигону на пасовище після зими.
Що не можна робити на Стрітення
Не варто займатися важкою фізичною працею: прибиранням, ремонтом, городніми роботами. А також прати – щоб не накликати негоду. Свято – час для очищення душі та спілкування з близькими.
Ризиковано вирушати в далеку дорогу. Наші предки вірили: «на Стрітення в дорогу поїдеш – скоро не повернешся». Мінлива погода в цей день може зробити подорож важкою та небезпечною.
Заборонено вживати алкоголь. Спиртні напої затуманюють розум і роблять людей залежними від своїх шкідливих звичок. Молитви ж допомагають людям боротися з диявольськими спокусами.
Не можна сваритися та лаятися. Будь-яка агресія в цей день може повернутися до людини сторицею.
Не годиться на Стрітення ворожити. Це світле християнське свято – тому будь-які магічні ритуали вважаються великим гріхом.
Народні прикмети на Стрітення
Якщо в ніч на Стрітення небо чисте, видно всі зірки – буде великий урожай фруктів.
Сніг, що почався вранці, віщує ранній урожай, вечірній снігопад – пізній урожай.
Вдень капає з дахів – добре вродить пшениця, мороз – чекайте пізню весну.
Тепло та сонячно – весна буде ранньою та ласкавою.
Ясна і тиха погода віщує вкрай вдалий рік для пасічника.
Якщо вдень капає з дахів – добре вродить пшениця, якщо мороз – чекайте пізню весну.
Читайте також:
