Ключові тези:
- Нові дати Різдва в Україні: 24 і 25 грудня;
- Підготовка до Святвечора: тиша, молитва, пам’ять про померлих;
- 12 пісних страв і символіка куті;
- Різдво сьогодні: менше обрядовості — більше глибини.
У родині Наталі та Леоніда Гринців Святвечір має одну непорушну умову: цього вечора вся родина збирається разом у домі найстаршого члена сім’ї. Так триває вже майже пів століття. Навіть якщо хтось живе в іншій країні, навіть якщо шлях довгий і непростий — на Святвечір усі намагаються бути тут.
Раніше ми розповідали, якою буде погода на Різдво і Новий рік в Україні.
— Це не домовленість і не правило, — кажуть у родині. — Це традиція, яка зміцнює батьків і дітей, це тепло і прояв любові кількох поколінь.
На фото: родина Наталі та Леоніда Гринець
Нові дати: що і чому змінилося
Ще донедавна більшість українців святкували Святвечір 6 січня, а Різдво — 7 січня. Це було пов’язано з юліанським календарем, яким користувалася церква.
У 2023 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, який збігається з цивільним григоріанським. Відтоді офіційні дати такі:
- Святвечір — 24 грудня,
- Різдво Христове — 25 грудня.
Йдеться не про “перенесення” чи “скасування” свята, а про зміну календарного відліку. Україна повернулася до традиції, яка існувала до радянського періоду і є спільною для більшості європейських країн.
Водночас в Україні зберігається свобода релігійного вибору — громади, які святкують за старим стилем, можуть і надалі відзначати Різдво 7 січня.
Святвечір у родині: тиша, молитва і пам’ять
До Святвечора в сім’ї готуються зранку. Цього дня не сваряться, не вирішують складних питань, не поспішають. Вечеря починається лише після першої зірки.
Перед тим як сісти за стіл, обов’язково читають “Отче наш”, запалюють свічку і згадують померлих родичів — поіменно, без поспіху. У цей момент у домі стає дуже тихо.
— Це вечір, коли ми всі разом не лише з живими, — кажуть у родині. — А й з тими, кого вже немає.
На столі — 12 пісних страв. Першою куштують кутю — мовчки або з короткою молитвою. Вважається, що від того, якою вдасться кутя, залежить увесь рік.
«Мороз, мороз, іди кутю їсти»: як це відбувається насправді
У родині Гринців цей обряд ніколи не був жартом. Коли все готово, найстарший чоловік родини підходить до вікна, легенько стукає і промовляє:
— Мороз, мороз, іди кутю їсти!
Після цього додає традиційне:
— Не йдеш — то не йди й на жито, пшеницю і всяку пашницю.
Цей обряд — звернення до сил природи, прохання про милість і захист. Саме так його сприймали колись, і саме так його зберігають у родині сьогодні.
Подібні сцени можна побачити і в українських фільмах та етнографічних реконструкціях — від класичних стрічок про сільське Різдво до сучасних документальних проєктів, які відтворюють святкові обряди без прикрас.
Сіно, дідух і свічка
Під скатертину кладуть сіно — на згадку про ясла, де народився Христос. У кутку може стояти дідух — символ роду, праці і зв’язку поколінь. Запалена свічка на столі — знак світла, яке має супроводжувати родину весь рік.
У багатьох українських фільмах і театральних постановках саме ці деталі створюють атмосферу справжнього Святвечора — не показного, а зосередженого і домашнього.
Різдвяні гуляння, колядування і сватання
Після Святвечора починається Різдво — час руху, гостей і колядок. Молодь збиралася гуртами, ходила від хати до хати, співала і бажала господарям здоров’я, миру й достатку.
Колядки мали силу побажань. Недарма вважалося, що хто щедро прийме колядників, тому рік буде добрим.
Різдвяний період також був часом знайомств і сватання. Саме взимку, після завершення польових робіт, родини придивлялися одне до одного, а старші починали розмови про майбутні шлюби. Ці мотиви часто зустрічаються і в класичному українському кіно — Різдво там майже завжди час доленосних зустрічей.
Ворожіння: гра і надія
Різдвяні дні здавна вважалися часом, коли дозволено трохи “підглянути” в майбутнє. Найчастіше ворожили дівчата.
Серед поширених ворожінь:
- кидали чобіт за ворота;
- слухали розмови під вікнами;
- дивилися на полум’я свічки у воді;
- тягнули соломинки з-під скатертини.
До цих обрядів ставилися не як до пророцтв, а як до святкової гри — способу прожити очікування змін.
Різдво сьогодні: тихіше, але глибше
Сьогодні багато традицій стали простішими. Але в родині Наталі та Леоніда Гринців, як і в багатьох інших, головне лишилося: зібратися разом, запалити свічку, помолитися і згадати своїх.
Бо Різдво — це не лише дата в календарі. Це момент, коли родина стає цілою. І коли світло, хай навіть маленьке, перемагає темряву.
Читайте також:
