Між страхом і поспіхом: що справді допомагає людині після інсульту

Этот материал также доступен на русском языке

Жінка тримається за голову
Виписка з лікарні після інсульту — це тільки початок великого шляху до відновлення. Близькі часто хочуть допомогти якнайкраще, але саме в цей період легко впасти в крайнощі: або надмірно опікаючи людину, або виснажуючи її непосильними навантаженнями. Як знайти баланс, який поверне сили, а не забере їх? Пояснює - завідувачка відділу мобільної паліативної допомоги Тетяна Мельниченко.

Ключові тези:

  • Рух потрібен завжди, але він має бути помірним. Легка моторна активність важливіша, ніж складні тренажери — особливо на початку.
  • Крайнощі шкодять: надмірна опіка гальмує одужання, а примус та перевантаження — небезпечні.
  • Варто довіряти доказовій медицині. Голодування, урінотерапія та «чудодійні» препарати не просто неефективні, а можуть довести до ускладнень.

Раніше ми розповідали, чому після інсульту треба робити вправи.

Уникаємо крайнощів після інсульту

– Пацієнти після інсульту поділяються на дві групи. Перші лежать без руху, бо їм рекомендували «берегтися», але виважена рухова активність необхідна, – каже лікарка Тетяна Мельниченко. – Почати можна зі простого: перекладати кульки, працювати з дитячою мозаїкою, перебирати чотки чи зав’язувати мотузки. Так відновлюється дрібна моторика рук. Складні тренажери на цьому етапі не потрібні.

Тетяна Мельниченко

На фото: Тетяна Мельниченко, завідувачка відділу мобільної паліативної допомоги

Найкраще звернутися до сімейного лікаря, який направить до невролога. Фахівець підкаже, з чого саме почати відновлення.

– Але ж бувають випадки, коли сам хворий не хоче одужувати. Всі біля нього бігають, турбуються. Навіщо за таких комфортних умов щось змінювати?

– У таких випадках допомагає психолог: він говорить із пацієнтом і родиною, пояснює, що буде, якщо не займатися відновленням. Це часто дає результат.

– А щодо іншої крайності?

– Іноді родичі дуже активні і мають намір підняти хворого на ноги максимально швидко. Тому вони примушують його ходити до виснаження. Але примус і тиск не допомагають.

Буває, приїхали ми до хворого, а його жінка кричить: «Він повинен ходити чотири години!». Доводиться пояснювати, що такі навантаження небезпечні. Нехай людина для початку чотири рази пройдеться по кімнаті, і цього буде достатньо. Взагалі дуже важливим є правильне ставлення до інсульту. Сучасні методи реабілітації дають змогу більшості пацієнтів відновитися. Але головне – правильно до цього ставитися. Без паніки й без зневаги до проблеми людина знову вчиться їсти, дбати про себе, виконувати просту роботу. Це важливо ще й для психологічного стану — адже депресія часто супроводжує інсульт.

Про голодування та уринотерапію при інсульті

– Пані Тетяно, зараз досить популярним стало голодування після інсульту. Яке ваше ставлення до цього?

– Щоб відновити мʼязи та пошкоджені ділянки мозку, треба добре харчуватись. Але й переїдати також не слід: травлення забирає багато сил, які краще спрямувати на одужання.

– До біоенергетиків та тих, хто радить лікуватись уринотерапією, останнім часом почали звертатися частіше. Був період якогось затишку, а зараз ці методи знову популярні.

– Біоенергія, урінотерапія — все це не просто даремне, а й небезпечне, — наголошує лікарка. — Поки ще можна допомогти людині, важливо не втрачати часу на шарлатанство. Я бачила пацієнтів, які довели себе до ускладнень, намагаючися «лікуватися» сечею.

– Чи часто вам доводиться чути, що мало ліків – то погане лікування?

– Досить часто. Люди дивуються: чому після виписки ліків менше, ніж було в лікарні. Це нормально, — пояснює Тетяна Мельниченко. — У гострий період ліків справді багато. Але згодом організм не варто перевантажувати. І не варто довіряти «чарівним» порадам із телебачення. Буває, побачили по телевізору рекламу якогось препарату і вимагають його призначити, а він непотрібний чи має протипоказання для цього пацієнта. Чесно кажучи, доводити свою правоту у таких випадках нам важко.

– Чоловіки, які перенесли інсульт, дуже переймаються таким питанням, як рівень потенції. І йдуть на різні експерименти з препаратами, які її підвищують. Чим це загрожує?

– Так, є така проблема. У мене був пацієнт у віці 60 плюс, який поїхав на відпочинок і там вирішив поексперементувати з віагрою. Отримав передінсультний стан. Йому пощастило, що там були медики і вони встигли допомогти. Коли він приїхав і розповів що сталося, я його попередила: наступного разу вам не встигнуть допомогти. І ви залишитеся паралізованим і будете довго перебувати у такому стані, якого нікому не побажаєш. Тому треба думати, що робиш і чим це може закінчитись.

Читайте також:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?