Червона нитка на зап’ясті: модний талісман чи небезпечна пастка – що говорить церква

Этот материал также доступен на русском языке

Червона нитка
Червона нитка давно стала популярним аксесуаром, який носять на зап’ясті діти й дорослі. Комусь вона нагадує про поїздку до святих місць, комусь — про захист від «поганого ока». Але чи справді цей символ має відношення до православ’я? І чи безпечно носити таку нитку, якщо її купили в храмі? Відповідає священник.

Ключові тези:

  • Червона нитка не є православним символом, а має коріння в каббалі та язичницьких віруваннях.
  • Православний захист — це молитва, хрест і Таїнства, а не талісмани, які можуть вводити людину в духовну оману.

До редакції звернулася читачка з запитанням: “Моя мама купила червону нитку у храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Нитка нічим не відрізняється від іудейських, тільки на ній є кулон із написом «Врятуй і збережи». Чи можна носити таку нитку і чому вона продається у православному храмі? В Інтернеті пишуть, що вона пов’язана із каббалою”.

Відповідає протоієрей Димитрій Шушпанов:

Червона нитка з Єрусалиму – не православна святиня, а предмет язичницьких і каббалістичного забобонів. Жаль, що подібні речі проникають навіть у церковне життя.

Історично ця нитка перегукується з каббале – містичною течією в юдаїзмі. За переказами, червоною ниткою була обв’язана труна праматері Рахілі, щоб захистити нащадків від злих сил. Каббалісти вірять, що, пов’язавши таку нитку на ліве зап’ястя – «бік, що приймає» душу, людина отримує особливу енергію і захист. Пізніше цей звичай перекочував у язичницькі культи, а у наш час став модною окрасою. Люди пов’язують нитку собі, дітям, навіть тваринам, не замислюючись, що беруть участь в окультній дії.

Але для православної людини носіння червоної нитки неприпустимо. Це не  сувенір і не «пам’ять про Святу Землю», а предмет, пов’язаний із магією та чужим віровченням. Жодна нитка не може «захистити» душу. Допомога приходить тільки від Бога, а всі спроби замінити віру на талісман – від лукавого.

Ця звичка – сподіватися на будь-що, тільки не на себе і не на Господа – дісталася нам у спадок від язичницьких часів. Наш народ, на жаль, досі схильний довіряти прикметам, амулетам, заговореній воді, червоним ниткам та «загадковій енергетиці». Але все це – не віра, а забобони, які позбавляють людину Божої благодаті та духовної ясності.

Православний християнин має жити не страхом, а вірою. Захист – це хрест, молитва, участь у Таїнствах. Саме через них людина отримує силу проти зла та Божу благодать.

Сучасні психологи пояснюють захоплення червоною ниткою «ефектом плацебо»: людина вірить, що предмет її оберігає, і їй справді стає спокійніше. Але це оманливе почуття. Справжній спокій приходить не від магічного шнурка, а від довіри до Бога.

Зараз стало модно дарувати такі талісмани з теплими написами та побажаннями близьким – сподіваючись уберегти їх від неприємностей. Але замість окультної червоної нитки краще вибрати нейтральний сувенір із добрим посилом, без прихованих магічних чи каббалістичних значень.

Вас також можуть зацікавити новини:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp

Перейти на українську версію сайту?