Ключові тези
- Мозок із віком узагальнює інформацію, втрачаючи деталізацію сприйняття – через це здається, що час «пришвидшується».
- Що менше подій фіксує мозок, то коротше відчувається проміжок часу.
- Новизна, емоції та зміни здатні «уповільнити» суб’єктивну течію часу, повертаючи відчуття насиченості життя.
Чому з віком час прискорюється: нове пояснення вчених
Багато хто зауважує, що з роками дні і роки пролітають все швидше. Дитинство тягнеться нескінченно, а у дорослому віці місяці змінюють один одного майже непомітно. Чому наш внутрішній хронометр змінює хід? На це запитання відповіли нейробіологи, провівши масштабне дослідження, результати якого опубліковані в журналі Communications Biology.
Вчені дійшли висновку: з віком мозок починає сприймати навколишній світ більш узагальнено, згладжуючи деталі та спрощуючи потік інформації. Однак це не незворотний процес – нові враження, емоції та зміни здатні знову «уповільнити» суб’єктивну течію часу.
Як мозок вимірює час
Дослідники з Кембриджського центру вивчення старіння мозку (Cambridge Centre for Ageing and Neuroscience, Cam-CAN) запросили 577 добровольців віком від 18 до 88 років. Усім учасникам показували восьмихвилинний фрагмент епізоду «Bang! You’re Dead» з культового серіалу Alfred Hitchcock Presents, паралельно проводячи функціональну МРТ (fMRI) для відстеження активності мозку.
Вибір саме хічкоківського відео був не випадковим: відомо, що напружені сцени режисера викликають у глядачів синхронні реакції мозку, що робить їх зручним інструментом для аналізу сприйняття часу та подій.
Що показали сканування мозку
За допомогою алгоритму Greedy State Boundary Search (GSBS) вчені визначили, як часто переключається мозок між стійкими станами активності.
Результати виявилися наочними:
- У літніх учасників зміна станів відбувалася рідше, і кожен із них тривав довше.
- У молодих — навпаки: мозкова активність змінювалася частіше, створюючи більше «подій» за той самий часовий проміжок.
Іншими словами, молоді люди сприймають час як «дрібніший», а з віком події зливаються в єдиний потік. Саме тому дитячий день здається нескінченним, а дорослий миттєвим.
Коли менше подій – час «летить»
Цей ефект добре узгоджується з ідеєю, що йде корінням ще до Аристотеля: чим більше подій мозок встигає зафіксувати, тим довше здається період. Якщо змін мало, свідомість «стискає» час.
Нейробіологи пов’язують це так званої нейронної дедиференціацією — зниженням спеціалізації ділянок мозку. У молодих людей різні зони мозку відповідають за певні типи інформації, а у старших межі між функціями розмиваються. Через це події втрачають чіткість, а сприйняття стає менш деталізованим.
Внутрішня шкала часу
Проте не лише нейробіологія впливає на наш внутрішній календар. Польська дослідниця Йоанна Шадура з університету Марії Кюрі-Склодовської зазначає, що людина живе одночасно у двох тимчасових системах:
- зовнішньої, лінійної – де хвилини, дні та роки йдуть рівномірно;
- внутрішньої, відносної — де кожен новий рік стає дедалі меншою часткою прожитого життя.
Так, для п’ятирічної дитини рік — це цілих 20% життя, а для людини в п’ятдесят — лише 2%. Саме тому роки здаються все коротшими з віком.
Як «уповільнити» час
Хороша новина в тому, що суб’єктивний час можна змінити. Співавтор дослідження, нейробіолог Лінда Геєрлігс з університету Радбауд (Нідерланди), наголошує: новизна та емоції «розтягують» сприйняття часу.
Подорожі, навчання, освоєння нового хобі, щире спілкування — це змушує мозок частіше перемикатися між станами активності і фіксувати більше подій. В результаті дні здаються насиченішими і довшими, навіть якщо по годинах минуло небагато.
Якщо коротко: час «прискорюється» не сам собою — це ми перестаємо помічати, скільки всього відбувається довкола. Варто повернути життя новизні та увазі, і годинник знову піде повільніше.
Читайте також:
