Ключові тези:
- Картопляне лушпиння можна перетворити на цінне органічне добриво.
- Воно збагачує ґрунт калієм і крохмалем, підвищуючи врожайність садових і городніх культур.
- Із нього готують як натуральну підживку, так і зручний для зберігання порошок.
Досвідчені городники радять не викидати картопляне лушпиння, адже з нього можна зробити ефективне натуральне добриво.
Раніше ми розповідали, як правильно обрізати груші восени.
Картопляне лушпиння — безвідходне добриво для саду і городу
Шкірки картоплі містять калій, крохмаль, фосфор і магній — елементи, потрібні для нормального розвитку рослин і формування міцної кореневої системи. Проте перед використанням лушпиння необхідно знезаразити, щоб уникнути потрапляння у ґрунт грибків чи бактерій.
Найпростіше це зробити шляхом заморожування: лушпиння кладуть у морозильну камеру щонайменше на добу. Після цього їх можна поступово накопичувати, а коли набереться достатньо, — використовувати як підживку.
Восени підготовлене лушпиння закопують біля плодових дерев або кущів на глибину 12–15 см, відступаючи приблизно пів метра від стовбура. Якщо повторити цю процедуру навесні, ґрунт отримає запас поживних речовин на цілий сезон.
Як зробити універсальні добрива з картопляного лушпиння
Щоб отримати універсальні добрива з картопляного лушпиння, їх потрібно висушити. Для цього лушпиння розкладають тонким шаром на деку й сушать у духовці при температурі близько 150°C до стану повної сухості. Головне — не допустити підгоряння.
Потім висушене лушпиння перемелюють у блендері або кавомолці до порошкоподібної консистенції.
Зберігають такий порошок у герметичному контейнері, а під час висадки овочів додають невелику кількість у лунки. Висушене лушпиння також чудово підходить для компосту.
Водночас фахівці радять уникати потрапляння у компост картопляного бадилля — воно може бути джерелом фітофтори.
Читайте також:
