Сергій Коробкін, нині військовослужбовець Збройних сил України
«Свого часу я понад шість років працював на різних посадах в Пенсійному фонді у Донецьку. А у 2012-му вимушений був переїхати до Одеси. Там доля звела мене з редакцією газети «На пенсії» і я почав писати замітки на пенсійну тематику.
Так розпочався мій шлях у журналістиці. А те, що колись починалося як невелике хобі, стало моєю основною діяльністю.
Наприкінці 2023 року я почав співпрацювати з YouTube-каналом «На пенсії», де мав змогу не лише писати, а й розповідати про тонкощі пенсійного законодавства.
Але доля вносить свої корективи. Війна триває, і разом з нею я випав як з цивільного життя, так і з інформаційного простору. Але це вже зовсім інша історія.
Бажаю всім читачам міцного здоров’я і якнайшвидшого миру. А чудовому колективу видання — подальших досягнень та нових ювілеїв!»
Ірина Анциферова, екс-редакторка газети
«Газета «На пенсії» – це мій перший досвід роботи як редакторки.
Пам’ятаю, як звернулася до шефа (Геннадія Чабанова) з питанням, яке засіло в голові: «Ми зараз розповімо все про пенсії, а про що потім будемо писати?». Шеф заспокоїв, сказавши, що кожен день приносить щось нове і треба лише бачити те, що цікаво читачам.
Після цих слів, скрізь, де я була, стала прислухатися до розмов людей старшого віку. Так тематика газети розширилася від пенсій до проблем зі здоров’ям і дозвіллям. А незабаром до редакції почали надходити листи від читачів, які дуже допомагали нам у роботі. Ми, своєю чергою, намагалися відповісти тим самим – проконсультувати, порадити, підтримати. З ними у нас був і зворотний зв’язок, і довірлива розмова.
Сьогодні нашій газеті 20 років. Вона, як і раніше, цікава і популярна, незважаючи на війну, епідемію і економічні кризи. І, мені здається, я знаю в чому секрет популярності.
«На пенсії» – газета з душею. Адже кожен, хто вкладає в неї свою працю, вкладає і частинку своєї душі».
Олеся Байдан
«У 2014 році я прийшла працювати в газету «На пенсії» заступницею редактора. Не можу сказати, що робота була легкою. Потрібно було вивчити великий масив інформації й навчитися пояснювати складні теми простими словами.
Уже тоді газета мала свій стиль і манеру спілкування з аудиторією. Я стала її невід’ємною частиною і рада, що мала можливість займатися улюбленою справою в нашій редакції. Бажаю газеті подальшого процвітання, а колегам — більше цікавих тем!»
Анастасія Єпур
За 20 років свого існування «На пенсії» подарувала нам багато цінного. І, мабуть, найприємнішою частиною роботи в неї є відгуки читачів. Адже це показує, що має справжнє значення для людей.
Під час роботи в газеті траплялося різне. Одного разу навіть хотіла піти з журналістики. І саме тоді до редакції надійшов лист. В ньому одна читачка щиро дякувала нам за роботу. І, що особливо приємно, було там і окреме повідомлення для мене. Читачка написала: «Дякую за уроки комп’ютерної грамотності — ВИ ПОВЕРТАЄТЕ НАС ДО ЖИТТЯ!»
Цей лист надихнув працювати далі. Я і досі зберігаю його як цінний спогад.
З Днем народження, газето! Бажаю редакції довгих років процвітання, відданих читачів і безлічі надихаючих історій!»
Ірина Сорокіна
«Я прийшла в газету в 2015 році без досвіду роботи в журналістиці. Тому починала з побоюванням. Але я намагалася писати про те, що буде цікаво не лише мені, а й читачам. Мені хотілося розбудити їх інтерес до того, що підвищує освіченість, інтелектуальний рівень.
Дякую колегам, які завжди приходили на допомогу, і читачам, які не дозволяли знизити «градус» якості та професіоналізму.
З Днем народження, газето «На пенсії»! Всім колегам бажаю натхнення і здоров’я, легкого пера і актуальних тем, а читачам — довголіття, миру та радості».
Федір Воротнюк
«Долучився до колективу в лютому 2018 року. Працював би й досі, якби не війна. Газета давала мені змогу працювати зі словом, обирати найкращі формулювання. Уточнювати інформацію, що теж цікаво. Дуже сподіваюся, що коли згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, повернуся до улюбленої роботи.
Дякую колективу за чудову атмосферу та підтримку і бажаю газеті ще багато років процвітання та успіхів!»
Читайте також:
