Ключові тези:
- В Україні пацієнти можуть притягнути лікарів до відповідальності за недбалість чи помилки, але довести провину медиків у суді непросто.
- Юристка пояснила, як відрізнити лікарську помилку від недбалості, яку відповідальність передбачає закон і які кроки має зробити пацієнт.
- Важливим доказом у таких справах є судово-медична експертиза та належна документація щодо лікування.
Неправильна діагностика, помилковий вибір методу лікування чи неуважність лікаря можуть завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Проте не кожна похибка є підставою для покарання. Коли мова йде про лікарську помилку, а коли про недбалість, і які кроки потрібно зробити для захисту своїх прав, пояснила РБК-Україна юристка з медичного права Дар’я Єрьоменко.
Раніше ми розповідали, скільки доведеться заплатити за спалювання листя у 2025 році.
Помилка лікаря чи недбалість?
Експертка уточнює, що лікарська помилка — це ситуація, коли лікар діяв без зловживання чи недбалості, але допустив похибку. Наприклад, невірно інтерпретував результати аналізів або застосував метод лікування, який виявився недосконалим.
Лікарська недбалість — значно серйозніше порушення. У цьому випадку йдеться про байдужість чи невиконання професійних обов’язків, що призвели до тяжких наслідків: смерті або суттєвого погіршення здоров’я пацієнта.
Яка відповідальність загрожує медикам
Згідно зі статтею 140 Кримінального кодексу, лікаря можуть притягнути до кримінальної відповідальності за недбале виконання обов’язків, якщо це призвело до тяжких наслідків.
Покарання може бути різним:
- позбавлення права працювати за спеціальністю до 5 років;
- виправні роботи до 2 років;
- обмеження чи позбавлення волі на той самий строк.
Якщо шкоди завдано неповнолітньому, передбачені суворіші санкції — до 5 років обмеження волі.
Крім того, існує адміністративна відповідальність (штрафи, догани, відсторонення від роботи) та цивільна — компенсація збитків і моральної шкоди.
За Цивільним кодексом (стаття 1195) потерпілий може вимагати відшкодування втраченого заробітку, витрат на лікування, ліки, догляд чи реабілітацію. Якщо пацієнт помер, компенсацію отримують утриманці (стаття 1200).
Як встановлюється факт недбалості
Вирішальним доказом у подібних справах є висновки судово-медичної експертизи. Її проводять у спеціалізованих бюро. Часто потрібні повторні експертизи, якщо висновки викликають сумніви.
Єрьоменко наголошує: необхідно довести причинний зв’язок між діями лікаря та наслідком. Ускладнюють доведення такі фактори, як атиповий перебіг хвороби, об’єктивні труднощі діагностики чи недосконалість медичної науки.
Як пацієнту захистити свої права
Юристка радить дотримуватися чіткого алгоритму:
- Зібрати документи. Витребувати історію хвороби, результати обстежень, висновки лікарів.
- Отримати незалежні консультації. Звернутися до інших медиків для підтвердження факту неналежного лікування.
- Подати претензію. Якщо є докази порушень, звернутися до медзакладу з письмовими вимогами.
- Скарги до держорганів. Звернутися до Департаменту охорони здоров’я, клініко-експертних комісій МОЗ чи Інспекції з питань захисту прав споживачів.
Крайня міра — подати заяву до суду, вимагаючи компенсації та відшкодування витрат на адвоката.
Експертка наголошує, що всі звернення необхідно офіційно реєструвати: надсилати поштою або подавати особисто з фіксацією вхідного номера.
Читайте також:
