Сорок літургій поспіль (кожну службу) на проскомідії береться частинка із проскури з поминанням імені живого або померлого (звідси можна замовляти сорокоуст про здоров’я і за упокій) і в кінці Літургії з молитвою «Омий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх» священик опускає цю частинку в Чашу з Кров’ю Христовою.
Сорокоуст є найважливішим поминанням Православної Церкви
Сорокоуст є найважливішим поминанням Православної Церкви тому, що найбільшою нашою святинею є Тіло і Кров Христові, які творить Господь на кожній Літургії з простих речовин (вина, води та проскур). Тому одне доторкання з такою могутньою святинею є рятівним для людської душі.
Тому замовляйте один за одного сорокоусти і цим рятуйте з Божою допомогою душі близьких. Адже в Чаші Господній відбувається велика таємниця Божественного милосердя, любові та всепрощення. І там душа людська поєднується з Христом.
Сорокоуст замовляють необов’язково на сорок днів
Сорокоуст замовляють необов’язково на сорок днів. Можна й на триваліший період: півроку, рік. За померлих не можна замовляти, якщо людина була нехрещена, перейшла в іншу християнську чи нехристиянську релігійну організацію, а також за самогубців. За здоров’я забороняється замовляти також за нехрещених (вони не є членами Церкви), за тих, хто паплюжить віру (войовничих безбожників), які перейшли в іншу релігійну організацію і тим самим добровільно відлучили себе від Матері-Церкви.
Часто запитують: «Чи можна замовляти сорокоуст за людину, яка хрещена, але веде не цілком благочестиве життя: мало ходить у храм та інше?..» Відповідь: «Навіть треба!» Можливо, саме ваш сорокоуст проб’ється в її серце і стане благодатним відкриттям для спасіння її душі.
Також не слід до читання молитов, у тому числі і до сорокоуста, ставитися формально. Певну суму заплатив, у трьох храмах поставив тридцять три свічки, замовив у семи храмах сім сорокоустів – і все. Релігійну норму здійснив. Ні. У вірі все треба пропускати через душу. Господь вимагає від нас зміни себе. Він каже кожному з нас: «Сину мій! Віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають шляхи мої…» (Притч. 23:26).
За матеріалами православної преси
Вас також можуть зацікавити новини: