Подібні скарги протягом пари тижнів – привід звернутися до лікаря. Цеможе бути синдром постназального затікання, для якого характерний надлишок слизу в носоглотці. У яких випадках він може бути небезпечним, пояснила терапевтка Вікторія Кокошко.
Яким має бути слиз?
Слиз – це секрет, що виробляється клітинами носоглотки. В нормі він прозорий, без вираженого запаху та надмірної в’язкості. У здорової людини слиз виділяється у кількості до 100 мілілітрів на добу і виконує захисні функції. Він зволожує верхні дихальні шляхи і очищує їх від бактерій, пилу та сторонніх частинок.
Якщо організм здоровий, то ми непомітно для себе регулярно ковтаємо невелику кількість слизу разом із слиною. Але коли секрет починає вироблятися у надмірному об’ємі, стає густішим і в’язкішим, людина починає відчувати скупчення і рух слизових мас по задній стінці глотки і у неї виникає постійне бажання відкашлятися. Якщо цей стан зберігається тривалий час (від кількох днів до місяців), говорять про синдром постназального затікання.
Чому відбувається збій?
Надмірне скупчення слизу в горлі може бути спричинене безліччю причин. До найпоширеніших належать:
-
гострі та хронічні хвороби лор-органів (риніт, фарингіт, синусит, ларингіт, збільшення аденоїдів);
-
вірусні інфекції;
-
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (її часто супроводжують печія та відрижка);
-
алергія на пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин;
-
дефекти і анатомічні аномалії носової порожнини (викривлення перегородки, збільшення або деформація носових раковин).
Також причиною синдрому постназального затікання може стати зловживання судинозвужувальними спреями або краплями для носа. Іноді винуватцями появи густого слизу в горлі стають неврологічні захворювання або патології шлунково-кишкового тракту.
Що має насторожити?
Постназальний синдром зазвичай зберігається протягом кількох днів або тижнів, залежно від причини. Іноді стікання слизу в горло стає хронічним, тоді цей стан затягується на кілька місяців.
Характерними симптомами синдрому вважаються:
-
частий кашель та відхаркування,
-
печіння, пирхота та свербіж у задній частині глотки,
-
відчуття клубка в горлі,
-
захриплість або осиплість голосу,
-
погіршення самопочуття і підвищення об’єму слизу вночі або в положенні лежачи,
-
неприємний запах із рота.
Нерідко пацієнти із синдромом зазнають дискомфорту і при необхідності довго говорити.
Яке лікування призначать
Оскільки синдром постназального затікання – це не самостійна хвороба, а набір симптомів, характерних для певних патологій, щоб позбавитися слизу в горлі, треба усунути першопричину.
Для її виявлення лікар вислуховує скарги хворого і візуально обстежує його. Далі проводиться риноскопія, призначається МРТ голови, КТ або рентген носа та пазух, тести на алергію, дослідження зразка мокротиння.
Лікування залежить від причини появи надмірного слизу в горлі. Пацієнтам зазвичай радять пити більше теплої рідини, призначають муколітики та відхаркувальні препарати, щоб розріджувати і виводити слиз із носоглотки. За наявності інфекційного захворювання потрібною є антибактеріальна терапія, алергічні реакції лікують антигістамінними засобами.
У разі анатомічних дефектів може знадобитися операція з їх корекції.
Щоб запобігти ускладненням
Якщо слиз у носоглотці турбує вас лише пару днів й інших неприємних симптомів немає, спробуйте нормалізувати самопочуття простими засобами:
- пийте більше води, щоб зробити слиз більш рідким;
- промивайте носові проходи слабкими сольовими розчинами за допомогою спеціального чайничка зі зручним носиком;
- робіть дихальну гімнастику;
- спіть з піднятою головою, щоб запобігти закиданню кислоти зі шлунка в стравохід.
Коли йти до лікаря?
Зазвичай надлишковий слиз у носоглотці не несе серйозної загрози здоров’ю й часто минає самостійно. Але треба звернутися до фахівця, якщо:
- відчуття клубка в горлі та постійне відкашлювання турбує вас вже кілька тижнів;
- вам важко ковтати і дихати носом;
- у вас підвищена температура, блювання або біль у вухах (це ознаки інфекції, яка потребує лікування).
Спочатку варто звернутися до сімейного лікаря, який виключить ГРВІ, грип, ковід тощо. При тривалому накопиченні слизу, підозрі на анатомічні дефекти або хронічні захворювання подальшою діагностикою та лікуванням займається оториноларинголог (ЛОР-лікар).
Читайте також:
