Чому виникає це захворювання і як з ним боротися, розповіла невролог вищої категорії Наталія Гомоненко.
Що це за синдром?
Синдром хронічної втоми – це системне хронічне захворювання. Для нього характерними є постійний занепад сил, фізична та психічна слабкість, які не минають навіть після тривалого відпочинку.
Жінки страждають від синдрому хронічної втоми майже втричі частіше за чоловіків. При цьому пацієнти з цією патологією нерідко піддаються й іншим неврологічним захворюванням: неврозам, панічним атакам, мігреням.
Раніше прояви синдрому класифікували як форму неврастенії, депресії або іпохондрії внаслідок авітамінозу або ослаблення імунітету. Але наприкінці ХХ століття синдром хронічної втоми виділили на самостійне соматичне захворювання.
Чому виникає хронічна втома?
Точні причини, які призводять до виникнення хронічної втоми, досі не встановлені. Але перевантаження нервової системи і занепад життєвих сил можуть бути спровоковані:
- хронічними захворюваннями – анемією, гіпотеріозом, цукровим діабетом, патологіями ШКТ;
- психічними розладами – депресивними станами, фобіями, хронічним стресом і тривожністю, панічними атаками;
- бактеріальними та вірусними інфекціями – герпесом, гепатитом, ентеровірусом, ковідом;
- неправильним способом життя – системним недосипанням, зловживанням алкоголем та кавою, тривалим розумовим або фізичним перенапруженням, браком фізичної активності та прогулянок на свіжому повітрі;
- порушенням харчування – недоїданням або переїданням, дефіцитом у раціоні вітамінів, макро- та мікроелементів;
- факторами навколишнього середовища: несприятлива екологічна ситуація змушує організм функціонувати на межі можливостей, тому люди, які живуть у промислових мегаполісах, частіше страждають від хронічної втоми;
- тривалим прийомом деяких медпрепаратів.
На що звертати увагу?
Головною ознакою синдрому хронічної втоми є те, що після зниження обсягу навантажень, повноцінного сну і тривалого відпочинку втома не минає. До додаткових характерних симптомів належать:
- запаморочення, що посилюється при зміні положення тіла;
- головний біль і відчуття пульсації у скронях;
- проблеми з пам’яттю, порушення концентрації уваги, загальне зниження працездатності;
- сон поверхневий і часто переривається, ночами мучать тривога, занепокоєння і страхи;
- нестача енергії – постійне відчуття слабкості та апатії, сильна втома після виконання нескладної розумової або фізичної роботи;
- схильність до поганого настрою, дратівливості та похмурих думок;
- порушення рухової активності – біль у м’язах і суглобах, тремор рук, м’язова слабкість;
- зниження імунітету – людина починає часто застуджуватися, загострюються хронічні захворювання, виникають рецидиви раніше перенесених хвороб.
Крім того, можливими є скарги на біль у горлі, збільшення лімфовузлів, порушення роботи кишечника, різку зміну апетиту та надмірну сонливість.
Яке лікування призначать?
Синдром хронічної втоми діагностується після 6 місяців прояви клінічних ознак. Часто встановлення діагнозу утруднена через те, що більшість проявів синдрому зустрічаються і при інших захворюваннях. Тому синдром хронічної втоми – це діагноз-виняток – його ставлять лише після того, як виключено інші можливі причини таких симптомів (ендокринні, інфекційні, аутоімунні та онкологічні патології).
Лікування синдрому залежить від причини, що його викликала, і може включати прийом антидепресантів, противірусних препаратів, імуномодуляторів, вітамінів, протизапальних засобів. Також рекомендовані фізіопроцедури та психотерапія.
