Від чого з’являються страхи?
-
Перше, з чого треба почати, зрозуміти, що пенсія – це зміна ролі та статусу. Дехто може сприйняти це як позитив і свободу, коли нарешті можна відпочивати. Може з’явитися ейфорія, коли здаватиметься, що буде купа вільного часу і можна буде робити те, що хочеться. Інша частина людей сприймає вихід на пенсію негативно. Відчувається страх нестачі грошей, може бути відчуття непотрібності, нерозуміння, чим далі займатися. Особливо важко проходить соціальна адаптація у тих, у кого фокус уваги був лише на роботі. У таких людей не було більше нічого, що давало емоції та наснагу, – пояснює психолог.
Коли ілюзії розвіюються?
Ольга Єрьома перелічує психологічні фази виходу людини на пенсію. Починається цей процес з передпенсійного періоду, коли здається, що до пенсії ще дуже далеко. Людина робить свою роботу і живе звичним життям. Друга фаза має вау-ефект «медового місяця». Перед самим виходом на пенсію і протягом початкового періоду «заслуженого відпочинку» людина в ейфорії через те, що звільнилася від низки завдань і вимог.
-
На третьому етапі ілюзії розвіюються. Пенсіонер починає нудьгувати, відчувати власну незатребуваність. Важливо, щоб людина не затримувалася у цій фазі, а швидше переходила до наступної. А тут вже буде переорієнтація, яка спонукає до пошуку різних альтернатив і здійснення життєвих виборів. Лише після цього настане фаза стабільності. Тут можна оцінити всі недоліки і переваги пенсійного віку, прийняти свою нову роль, впорядкувати діяльність., – каже експертка.
Три важливі запитання до себе
Ольга Єрьома радить людям, які готуються до виходу на пенсію або щойно вийшли, відповісти собі на три запитання.
-
ПЕРШЕ ПИТАННЯ: які сфери життя у мене є зараз, і як вони заповнені? Тут варто проаналізувати коло друзів і спілкування, хобі. Знайти речі, які надихають.
-
Якщо задоволення дарувала раніше лише робота, то зараз потрібно знайти хобі. Що це може бути? Книга, музика, танці, шиття або в’язання, вирощування квітів або овочів, майстрування, наприклад. У мене є знайома, яка почала в’язати шкарпетки і на фронт хлопцям у холодну пору року передавати. Їй навіть гроші на нитки переказують, а вона в’яже.
Людям, у яких змінюється роль і статус, необхідна підтримка. Тому є нормальним говорити близьким, що не маєте, куди себе подіти. Можливо, їм потрібна якась допомога, яка буде для пенсіонера або пенсіонерки в задоволення.
-
ДРУГЕ ПИТАННЯ: чи є у мене навички проведення вільного часу? Тут важливо згадати не тільки про перегляд Тік-Току або Ютубу, а й про спілкування з дорослими дітьми, з онуками, з однолітками, можливо, замислитися про волонтерство. Треба подумати, що з цього хочеться примножити.
-
ТРЕТЄ ПИТАННЯ: чи можу я забезпечити себе фінансово?
-
Звісно, що у людей старшого віку вся надія була на державу. Мало хто дбав про те, щоб зібрати кошти собі на пенсію. Зараз я всім людям 20-40 років кажу, щоб на пенсію не розраховували, а створювали її собі самі. Люди без заощаджень відчувають негативні емоції, бо маленька пенсія буде неостатньою для прожиття. Тому дуже важливо відповісти собі відверто про свій фінансовий стан, – каже Ольга Єрьома.
У цьому аспекті важливо врахувати стан здоров’я. У всіх пенсіонерів він різний, хоча тенденція до погіршення самопочуття з віком є незмінною. Для хворої людини пенсія означає більше часу для себе, для відпочинку і лікування. А для тих, хто почувається достатньо здоровим, щоб діяти, слід обов’язково обрати собі заняття. Інакше прийдуть роздратування, сум, навіть депресія.
-
Дуже часто говорять про стереотип: пенсія дорівнює бідності. Багато людей цього бояться. Тут є чимало індивідуальних аспектів. Чи є діти? Чи можуть вони допомагати? Чи готові батьки приймати таку допомогу? А, можливо, самим ще можна робити щось корисне і таким чином заробляти? Наприклад, пекти пиріжки і продавати або сидіти з дітьми як нянька. Я знаю багато людей, які є класними медсестрами, вони ходять і своїм одноліткам ставлять крапельниці за призначенням лікаря. Інші вміють відремонтувати або встановити розетку, поміняти кран. Усі ці вміння допоможуть і фінансово підтримати бюджет, і залишатися соціально потрібними, спілкуватися і займуть час, який вивільнився, – пояснює психолог.
Кому треба терміново «дорослішати»?
Психологи розрізняють паспортний, біологічний, соціальний і психологічний вік людини. Перший – чітко зафіксований у документах. Три інші можуть йому дорівнювати, відставати або випереджати його.
-
У паспорті може бути написано багато, а поводиться доросла людина, як дитина. Їй треба, щоб про неї дбали всі навколо: чоловік або дружина, діти, сусіди. Якщо помічаєте таке за собою, треба терміново «дорослішати». Або відвідують такі думки типу «я вже пожив, мені нічого не треба, нехай молодь живе». Спостерігається апатія, бажання діяти так, ніби життя і справді закінчилося. Це інша крайність. Треба собі свідомо повертати смак до життя, шукати, що принесе емоцієї і задоволення, – наголошує Ольга Єрьома.
Вона рекомендує знайти сенс та ідеї, до яких захочеться прагнути і заради яких буде варто жити. Це можуть бути дуже прості бажання: побачити, як онук закінчить школу або як онучка виходитиме заміж, як Україна переможе у війні і як відбудують рідне місто. А може, захочеться пробігти три кілометри або навчитися акторської майстерності і зіграти у п’єсі.
-
Не варто порівнювати себе з однолітками. Спілкуйтеся більше з молоддю, з тими, хто розділяє інтерес до вашого хобі. Спілкування взагалі дуже важливе. У мене є 75-річна знайома, яка веде активну діяльність у соцмережах. Вона вчить інших, як там заробляти, наприклад, коментуючи пости, щоб їх «підняти». Тим, хто продає через інтернет, абсолютно все одно, якого віку люди виконують для них таку роботу за гроші, – розповідає психолог.
Як підтримувати себе?
Вона переконує, що сьогодні робота для пенсіонерів – дуже актуальне питання. Адже нестача кадрів дуже відчувається у різних галузях. І люди, які тільки збираються на пенсію або вже є пенсіонерами, мають чимало шансів працевлаштуватися. Це допоможе їм реалізовувати своїй знання і вміння, підтримувати свій фінансовий стан, підтримувати країну, її економіку і, водночас, сприяти власній адаптації після виходу на пенсію і тримати в нормі психологічний стан.
-
Нестача і плинність кадрів нині є кривавою раною усіх бізнесів. А пенсіонери – це той фундамент, на який ми можемо зараз спиратися, поки молоді хлопці та дівчата захищають нас, – підсумовує Ольга Єрьома.
Вам буде цікаво:
Помилки молодості: про що шкодують українці після виходу на пенсію – відеоопитування.
Якби не працював, пенсія була б більшою: чому стаж великий, а пенсія маленька (відео).
