На п’ятдесятий день після Воскресіння Христового Богородиця та апостоли зібралися в Сіонській світлиці, щоб відсвяткувати юдейське свято П’ятидесятниці. Цього дня євреї згадували, як на п’ятдесятий день після Виходу з Єгипту на горі Сінай Бог дарував Мойсеєві Десять заповідей.
Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились ученики Христові. І з`явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. (Діян 2:2–4). Господь виконав Свою обіцянку: І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
(Іоана 14:16–17).
Те, що сталося, привабило величезний натовп людей. Багато з них не були євреями і прибули до Єрусалиму на свято. Яке ж було загальне здивування, коли присутні зрозуміли, що апостоли, які вийшли з Сіонської світлиці, розмовляють з ними різними мовами та діалектами: Вони були вражені і дивувалися, кажучи: «Хіба всі ці, які говорять, не галілеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?» (Дії 2:7–8). Того дня близько 3000 чоловік повірили в Христа і прийняли Хрещення (Дії 2:41).
У тому, що апостоли почали говорити різними мовами, розкривається особливий сенс П’ятидесятниці. У Церкві Христовій, яка «народилася» цього дня через Зішестя Святого Духа на громаду апостолів, з’єднуються всі народи. У Церкві відновлюється втрачений людьми після гріхопадіння зв’язок з Богом та одне з одним.
День Святої Трійці або П’ятидесятниця
Свято П’ятидесятниці називають також Днем Святої Трійці, тому що цього дня всьому людству відкрилася таємниця, що Бог Один, але у Трьох Особах – Отець, Син та Святий Дух. Поклоніння та сповідання Пресвятої Трійці як Триєдиного Бога є основним догматом християнської віри.
На Трійцю внутрішній простір православних храмів зазвичай прикрашають гілками дерев, підлогу застилають травою.
Ця традиція пов’язана з тим, що під час Зішестя Святого Духа іудеї згадували дар Закону на горі Сінай.
Ікона свята
Християнське богослов’я забороняє зображення Бога Отця і Бога Святого Духа. Образи Бога Отця у вигляді старця і Бога Духа Святого у вигляді голуба є неканонічними. У сучасній Церкві вважається, що найглибше таємницю Пресвятої Трійці зумів символічно виразити преподобний Андрій Рубльов.
Його «Трійця» є канонічним зображенням християнської віри у Триєдиного Бога.
Раніше ми писали:
