Відповідає кардіолог Валерій Батушкін:
– Допомога залежить від того, який це криз – неускладнений чи ускладнений. У першому випадку у людини підвищується тиск, виникають головний біль, прискорене серцебиття, почервоніння шкіри, підвищена пітливість. Пацієнт надмірно збуджений або, навпаки, пригнічений.
Лікування такого кризу призначає і контролює терапевт. Хворий може перебувати вдома. Лікар, крім корекції базисної терапії, застосовує гіпотензивні препарати швидкої допомоги, пояснює, як їх правильно приймати.
Набагато важче впоратися з ускладненим кризом. Його причиною можуть бути як енцефалопатичні (пов’язані з неврогенною симптоматикою), так і кардіальні зміни. Обидва по-своєму небезпечні, але грізнішим я вважаю перший вид кризи.
– Чому?
– У людини різко виникають запаморочення, нудота з позивами на блювання, з’являється хитка хода. Вона скаржиться на появу мушок перед очима, утруднення мови: вона стає тягнучою. Це симптоми транзиторної ішемічної атаки або церебрального кризу. Така атака, по суті, є провісником інсульту. Щоб уберегти хворого від розвитку гострого порушення мозкового кровообігу, потрібна допомога як терапевта і кардіолога, так і невролога.
– Яке обстеження рекомендується пройти?
– Перевірити судини на УЗД з ефектом Доплера, щоб виявити холестеринові бляшки, зміни в судинній стінці, зробити ліпідограму, по можливості – МРТ головного мозку. З огляду на результати досліджень лікар призначить ліки.
– А як проявляється кардіальний гіпертонічний криз?
– Він частіше розвивається у тих, хто страждає на серцеву недостатність. Хворий скаржиться на раптову появу задишки, біль за грудиною, прискорене серцебиття, порушення серцевого ритму у вигляді перебоїв у роботі серця.
Кардіальний судинний криз може призвести до гострої серцевої недостатності, застою в легенях або інфаркту. Якщо грамотно зменшити тиск, то кровотік у судинах покращає, і біда мине.
