«Маю статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії. В 1997 році мені була призначена пенсія за нормами Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», адже я мав 28 років вислуги в органах внутрішніх справ. Тоді мені призначили пенсію в розмірі 79% від грошового забезпечення, з яких 74% – це безпосередньо пенсія за вислугу років і 5% – підвищення за статус ліквідатора, що також було передбачено вказаним законом. Окрім цього, мені була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30% мінімальної пенсії, що на той час було передбачено Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак в 2018 році я дізнався, що додаткові 5% з моєї пенсії за вислугу років зняли. До того ж пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, тепер виплачується не в розмірі 30% від мінімальної пенсії, а у фіксованій сумі – 170,82 гривні. Пенсійний фонд мотивує це тим, що сталися зміни в пенсійному законодавстві. Але ж це не має стосуватися мене та багатьох інших пенсіонерів, яким ці доплати були встановлені до відповідних змін. Отже, прошу вас надати правову оцінку таким діям головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.
Василь Іванський, Чернівецька область»
Закон зворотної сили не має, але…
Такі дії Пенсійного фонду дійсно можна вважати неправомірними. І це стосується не лише конкретного управління – це всеукраїнська практика. Відомо, що закон зворотної сили не має. Однак протягом багатьох років депутати та урядовці примудряються переписувати і викручувати пенсійне законодавство так, що, на їх думку, дозволяє обходити це правило.
Не вдаючись в юридичні тонкощі, щоб не обтяжувати читача, можемо це продемонструвати умовною схемою: переписується та чи інша норма закону, потім вона додатково закріплюється рішенням Кабміну та, наприклад, законом про держбюджет на відповідний рік. Потім таке рішення важко оскаржити в суді. Бо, по-перше, це займає дуже багато часу, а по-друге, поки вища інстанція ухвалює відповідне рішення, в законодавстві стаються додаткові зміни – це заплутує ситуацію ще більше.
Простіше кажучи, поки оскаржувалося одне неправомірне рішення, чиновники встигли прийняти по цьому ж питанню кілька інших неправомірних рішень, і треба знову по колу їх оскаржувати.
Чи є вихід?
Ще один важливий аргумент, який можуть закинути юристи, котрі захищають органи державної влади: після змін в законодавстві пенсію по факту нікому не зменшували. Тобто жодного порушення конституції тут, на їх думку, немає.
Інше питання, що це позбавляє пенсіонера права на потенційне підвищення пенсії в майбутньому. Або, як часто трапляється, одну надбавку додають, іншу знімають, і таким чином люди не помічають каверзи. Не кажучи вже про майбутніх пенсіонерів, у яких надбавка до пенсії буде меншою або взагалі відсутньою в порівнянні з теперішніми пенсіонерами. Це, безперечно, є дискримінацією, що також вважається неконституційним.
Є чимало випадків, коли Конституційний суд доводив, що ті чи інші зміни в пенсійному законодавстві є неправомірними. Втім, це не завжди дає швидкий результат. Інколи такі рішення Пенсійним фондом просто ігноруються або їх виконання затягується.
До свого листа ви додали відповідь з обласного Пенсійного фонду. Там вони доволі чітко аргументують свою позицію, посилаючись на ті чи інші правові акти. Тобто вони вважають свою позицію правильною. В такому випадку пенсіонеру нічого не залишається, як судитися з Пенсійним фондом знову і знову.
