Ікона «Утамуй мої печалі»
Назва ікони «Утамуй печалі» – це цитата з канонічної молитви, яка дала назву цьому образу і повністю передає його суть.
У XVII столітті в містечку Шклов, що розташовувалося на території сучасної Білорусі, у Воскресенському жіночому монастирі перебувала ікона, яка славилася чудесами зцілення. Під час російсько-польської війни, що йшла на теренах сучасних Білорусі та України, козаки захопили Шклов. З цієї ікони зняли список – копію – і привезли у подарунок цареві Михайлу Федоровичу.
Ікона вважалася чудотворною, і в церкві навіть зберігався перелік чудових зцілень, що походять від ікони. Однак у 1771 році у церкві сталася пожежа і всі документальні свідоцтва згоріли. Збереглася пам’ять лише про один випадок.
Переказ про чудо
У січні 1760 року одній невиліковно хворій жінці уві сні з’явилася Богородиця і сказала, якщо та зробить молитву перед іконою «Утамуй мої печалі», то отримає повне зцілення. У церкві ікону довго не могли знайти. І лише на дзвіниці храму виявили кілька образів, на одному з яких стояв напис «Утамуй мої печалі». Побачивши її, жінка, яка до того часу не могла навіть поворухнути рукою, раптом осяяла себе хресним знаменням. Після того, як хвора приклалася до ікони, вона стала на ноги абсолютно здоровою. Цей випадок започаткував шанування ікони як чудотворної. Особливо багато чудес сталося під час чуми 1771 року.
Зображення
На іконі зображена Богоматір з немовлям Христом, яке тримає в руках розгорнутий сувій зі словами: «Суд праведный судите, милость и щедроты творите кийждо искреннему своему; вдовицу и сиру не насильствуйте и злобу брату своему в сердце не творите». Згідно з цим написом, Богородицю просили втамувати не лише печалі та хвороби, а й людське жорстокосердя.
Молитви перед іконою «Утамуй мої печалі» допомагають здобути підтримку у важку годину, а також зцілитися від розпачу і туги. До неї звертаються у складних ситуаціях з проханнями про удачу, благополуччя, допомогу у важких питаннях, а також про зцілення тіла і духу.
Молитва
Утамуй болісті скорботної моєї душі, Пречиста, що всяку сльозу з лиця світу втираєш. Ти бо людей від недуг визволяєш і скорботи розвіюєш, для всіх Ти — надія й опоро, Пресвята Мати-Діво.
