Окрім іншого, зокрема врегулювання питання щодо відпусток педагогічних працівників, законопроєкт передбачає введення нових підстав для розірвання трудового договору під час воєнного стану з ініціативи роботодавця. Отже, працівника можуть звільнити у зв’язку з:
- неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням(відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Окрім цього, законопроєктом передбачено зменшення терміну попередження працівників про вивільнення – про вивільнення працівники мають бути попереджені не пізніше ніж за 10 календарних днів, а не 2 місяці, як це було раніше.
У разі якщо вивільнення працівників є масовим, роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення має повідомити про це державну службу зайнятості, а також протягом п’яти календарних днів провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.