Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п’ятидесятий день після Воскресіння Христового. У юдеїв тоді було велике свято П’ятидесятниці на згадку про Синайське законодавство. Всі апостоли, разом із Божою Матір’ю та іншими учнями Христовими та опрочими віруючими, одностайно перебували в Єрусалимській світлиці. Була третя година дня, за єврейським часом, тобто по-нашому – дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, що мчить, і наповнився ним увесь будинок, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі сповнилися Духа Святого і почали прославляти Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Святий Дух, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам. Зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу обпалювати гріхи та очищати, освячувати та зігрівати душі.
З нагоди свята П’ятидесятниці в Єрусалимі в цей час було багато юдеїв, що прийшли з різних країн. Почувши шум, величезний натовп народу зібрався біля будинку, де були учні Христові. Всі в народі дивувалися і питали одне одного: «Чи не всі вони є галілеяни? Як же ми чуємо кожен свою мову, в якій народилися? Як вони можуть говорити нашими мовами про великі справи Божі?» І з подивом казали: «Вони напилися солодкого вина».
Тоді апостол Петро, вставши з іншими одинадцятьма апостолами, сказав, що вони не п’яні, але що на них зійшов Дух Святий, як це й було провіщено пророком Іоілем, і що Ісус Христос, Якого юдеї розіп’яли, воскрес із мертвих, вознісся на небо і вилив на них Святого Духа. Закінчуючи проповідь про Ісуса Христа, апостол Петро сказав: «Отже, твердо знай, увесь народе ізраїльський, що Бог послав Спасителем і Христом цього Ісуса, Якого ви розіп’яли».
Проповідь Петра так подіяла на тих, хто її слухав, що багато хто увірував в Ісуса Христа. Вони стали питати Петра та інших апостолів: «Що нам робити, мужі браття?»
Петро відповів їм: «Покайтеся і хрестіться в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді й ви отримаєте дар Святого Духа».
Ті, хто увірували в Христа, охоче прийняли хрещення, таких виявилося цього дня близько трьох тисяч людей. Таким чином почало будуватися на землі Царство Боже, тобто свята Церква Христова.
З дня зішестя Святого Духа християнська віра стала швидко поширюватися, з допомогою Божою. Кількість віруючих у Господа Ісуса Христа з кожним днем збільшувалася. Навчені Святим Духом апостоли сміливо проповідували всім про Ісуса Христа, Сина Божого, про Його страждання за нас і воскресіння з мертвих. Господь допомагав їм великими численними чудесами, які чинилися через апостолів ім’ям Господа Ісуса Христа. Спочатку апостоли проповідували юдеям, а потім розійшлися по різних країнах для проповіді всім народам. Для здійснення таїнств і проповідування вчення християнського апостоли рукопокладали єпископів, пресвітерів (священиків або ієреїв) та дияконів.
Та благодать Святого Духа, яка була явно подана апостолам у вигляді вогненних язиків, тепер подається в нашій Святій Православній Церкві невидимо – у її святих таїнствах, через наступників-апостолів – пастирів Церкви – єпископів та священиків.
У Свято П’ятидесятниці прийнято прикрашати храм і свої оселі древесними гілочками та квітами, і самим стояти у храмі з квітами в руках. Окраса храмів і жител цього дня зеленню і квітами буває, по-перше, сповіданням творчої сили Животворного Духа; а по-друге, – належною посвятою Йому початків весни.
ДО ВІДОМА. Трійця у 2022 році – 12 червня.
Із «Закону Божого» Серафима Слобідського
