Масляна
Масляна означає проводи зими та зустріч весни – передвісниці тепла та оновлення природи. Це період підготовки до Великого посту. За цей час ми маємо пробачити всі образи, забути все погане, примиритися з тими, з ким у сварці.
історія свята
Масляна – язичницьке свято, яке проводило кордон між зимою та початком весни. Святкування розпочиналося у день весняного рівнодення (22 березня) та тривало близько тижня. На Масляну прославляли природу, землю та продовження роду, зазивали багатий урожай, згадували померлих предків. Після поширення християнства духовенство надало святу нового сенсу. Масляна почала називатися Сирною седмицею і стала служити підготовкою до Великого посту перед Великоднем. Час її проведення змінюється залежно від дати Великодня.
Традиції та обряди свята
Масляна є тижнем народних гулянь. Цей період пов’язаний із відпочинком та розвагами перед Великим постом.
Найбільш популярна традиція – випікання млинців.
У стародавніх слов’ян млинці уособлювали сонце і служили поминальним блюдом. Слов’янські народи вшановують традиції своїх предків і готують на Масляну цю страву. У містах влаштовуються ярмарки та базари, на яких можна скуштувати святкові частування та взяти участь у розвагах.
Улюблені забави на Масляну: катання на санчатах, гойдалках, рукопашні бої. Молоді дівчата збираються в компанії та влаштовують ворожіння. Віруючі християни відвідують служби у храмах. В останній день Масляниці відбувається ритуальне спалення опудала.
Опудало на Масляну
Важливим ритуалом свята вважається спалювання опудала Масляної. Його роблять у вигляді великої ляльки із соломи, вбирають старим одягом, хусткою. Пучело символізує зиму, все старе, хвороби, невдачі. Спалюючи його, прощаються з усім поганим та вітають весну – час оновлення та приємних змін. Перед спаленням влаштовуються ігри, хороводи, пісні та танці, частування млинцями.
Щодня Масляниці має своє ім’я та ритуали.
Понеділок – «Зустріч»
Цього дня господині починали пекти млинці, перший із яких віддавали жебракам для вшанування пам’яті померлих. У деяких регіонах було прийнято готувати вареники з сиром та сметаною, ватрушки, оладки. Господині пригощали ними запрошених родичів та гостей.
Жителі сіл ходили дворами, тримаючи в руках опудало Масляної, співали пісні. Діти відвідували будинки, господарі давали їм речі для подальшого спалювання.
На площах населених пунктів встановлювалися гірки, гойдалки.
Вранці свекруху зі свекрухою відправляли невістку до будинку її батьків, а ввечері самі відвідували їх.
Вівторок – «Заграші»
Цього дня молодь починала влаштовувати катання на санках, снігові забави, змагання на протяжність спуску з крижаних гірок. Проводилися оглядини наречених.
Середа – «Ласун»
День супроводжувався поїданням традиційної страви – млинців, виготовлених із різних сортів тіста з різноманітними начинками. Влаштовувалися млинці – визначали, у кого вони вийшли найсмачніше. Також у середу було прийнято ходити в гості до тещі із частуваннями.
Четвер – “Перелом Масляної (Широкий розгуляй)”
День був наповнений гуляннями від ранку до вечора, водінням хороводів, кулачними боями. Господині пекли вироби з борошна у формі птахів. У четвер заборонялося шити.
П’ятниця – «Тещини вечірки»
Зяті пригощали млинцями своїх тещ, яких запрошували в гості ошатні посланці.
Субота – «Посиденьки золовки»
У суботу було прийнято запрошувати в гості золовку (сестру чоловіка) та вручати їй подарунок, а також просто відвідувати родичів та друзів.
Неділя – «Прощена неділя (Проводи, Ціловник)»
У церквах у неділю відбуваються богослужіння, що передують Великому посту.
У цей день люди вибачалися, забути погані вчинки. Ритуал завершувався поцілунком та поклоном.
Було прийнято відвідувати могили родичів і приносити їм як частування млинці.
Люди парилися в лазнях, щоби змити гріхи.
Увечері існувала традиція спалювати на околиці села опудало Масляної. Такий обряд символізував зустріч весни.
Масляна закінчувалася прибиранням: миттям посуду, спалюванням залишків святкової їжі.
