З’ясуймо, кого закон називає олігархами і які обмеження для них передбачені.
Хто такі олігархи?
Давньогрецький філософ Арістотель називав олігархами невелику групу багатих людей, які тримають у своїх руках реальну державну владу. Саме слово олігархія так і перекладається з грецької: влада небагатьох. Олігархи намагаються накопичити побільше багатств, тому впливають на закони і втручаються в політику.
Згідно з текстом закону, який ухвалила Верховна Рада, олігарх – це людина, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті. Щоб визначити людину олігархом, вона має відповідати певним критеріям:
- бере участь у політичному житті;
- має значний вплив на ЗМІ;
- є монополістом на ринку;
- має підтверджені активи на суму понад 1 млн прожиткових мінімумів – 2 млрд 270 млн гривень.
Участю в політичному житті вважається фінансування партій і мітингів, а також якщо людина обіймає посаду в політичній партії. Крім того, під визначення олігарха можуть потрапити вищі чиновники, депутати, президент і будь-які близькі до них люди. Бо вони теж беруть участь в політиці, йдеться в законі.
Поняття «близькі люди» точніше розкривається в законі про запобігання корупції – це члени сім’ї та родичі.
Які обмеження будуть для олігархів?
Закон забороняє олігархам фінансувати політичні партії і вносити гроші у виборчі фонди кандидатів. Щоправда, є один виняток – олігарх може фінансувати сам себе, якщо висувається на вибори.
Олігархам заборонено фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів з політичними вимогами. Це означає, що олігарх може агітувати тільки сам за себе і тільки під час виборів.
Олігархам заборонено купувати об’єкти великої приватизації. Сюди входять державні і комунальні підприємства, які не є стратегічними, вартістю понад 250 млн гривень.
Люди, яких визнали олігархами, повинні будуть подавати декларації про свої доходи та майно.
Хто приймає рішення про визнання людини олігархом?
Це роблять президент і Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Спершу РНБО проводить засідання, на якому визнає ту чи іншу людину олігархом, а потім президент видає спеціальний указ. Після цього олігарха вносять в електронний реєстр, який буде у відкритому доступі.
Засідання РНБО можуть провести без участі людини, яку хочуть визнати олігархом. Права на оскарження рішення для олігархів у законі не передбачили. Можна буде давати письмові або усні пояснення лише до прийняття такого рішення або під час самого засідання.
Яка буде відповідальність за порушення цього закону?
Для олігархів не передбачена якась особлива відповідальність. Але вони можуть отримати до двох років позбавлення волі за недостовірну інформацію в декларації про доходи.
Для держслужбовців у законі про олігархів є новації. Тепер після кожної зустрічі або розмови з людиною, яку записано в реєстр олігархів, чиновникам потрібно буде заповнювати спеціальний документ – декларацію про контакти.
У цьому документі потрібно буде вказувати дату і час зустрічі з олігархом (телефонна розмова і онлайн-спілкування теж беруться до уваги), а також короткий переказ розмови. Якщо держслужбовець не напише такий звіт, то його можуть звільнити.
Хто буде перевіряти факти контакту чиновників і олігархів, а також яким чином це будуть фіксувати, – в законі не сказано.
Закон про олігархів тимчасовий – його ухвалили на 10 років. Він почне діяти тільки через 6 місяців.
“Одесская жизнь”
Раніше опубліковано: Українські олігархи ХІХ століття: хто був справжнім цукровим королем
