Лохина – багаторічна культура (вік деяких плантацій сягає 40 років). Вибір ділянки для неї та відповідні агротехнічні заходи перед садінням саджанців мають надзвичайно важливе значення та гарантують тривалий ефект на подальші роки.
Обираємо місце
Перед тим, як посадити лохину на постійне місце, потрібно обов’язково поліпшити властивості ґрунтів, змінити рН та покращити насиченість поживними елементами. Справа в тому, що ідеальний показник рН ґрунту для лохини повинен бути близько 4,5, мінімальна глибина розвитку кореневої системи – 45 см, ґрунт повинен бути добре дренованим.
Беручи до уваги, що рН ґрунту можна відкоригувати до 4,5, залишаються ще три вимоги, яким має відповідати ґрунт для лохини:
+ відповідна текстура (кількість органіки – мінімум 10%);
+ добрий дренаж ґрунту;
+ низький вміст ґрунтового кальцію.
Необхідно уникати глинистих ґрунтів, тому що через їхню щільність тендітні кореневі волоски лохини не зможуть у ньому проростати. Ґрунти з вмістом глини понад 20% не рекомендовані для вирощування лохини.
Також непридатні для вирощування лохини ґрунти з високим вмістом кальцію.
Якщо ґрунт не відповідає всім зазначеним вимогам, то на цій ділянці не варто садити лохину. Поліпшення ґрунтів шляхом внесення компосту, торфу чи піску може дещо виправити ситуацію, проте повне коригування показників ґрунту буде економічно невиправданим.
Оптимальний рівень ґрунтових вод має бути на глибині 40-100 см, навіть після тривалої засухи. Рівень води може підніматися після великих опадів до рівня 20 см нижче рівня поверхні ґрунту протягом доби. Перезволоження верхніх шарів ґрунту понад добу після дощу призводитиме до стресу рослини та загнивання її кореневої системи. Навесні та влітку застійна вода зменшує доступ кисню та вбиває ростові частини кореневих волосків.
Щоб запобігти негативному впливу вологи на кореневу систему, на ділянках, де рівень поверхневих вод високий (менше за 60 см), формують підняті над поверхнею ділянки гряди (заввишки 40 см і завширшки 120 см), на які саджають кущі лохини, отже, дощова вода збирається переважно в міжряддях, частково нівелюючи перезволоження ґрунту.
Джерело води для поливу
Ще одним важливим критерієм у виборі ділянки для лохини є кількість та якість води для поливу. Лохина потребує 500–625 мм опадів під час вегетаційного сезону – рН води для поливу має бути 5,5 або нижче (за вищих показників необхідно передбачити підкислення води).
Лохина є чутливою до високого вмісту солей – у разі підживлення мінеральними добривами можна перейти критичний показник і нанести шкоду рослинам. Беручи до уваги вимогу лохини до доброго дренажу та вирощування на грядах, а також те, що потрібно організувати достатній полив під час її плодоношення (а це, в основному, припадає на період найменших опадів), необхідно в спекотні та посушливі дні витрачати до 19 л води на кущ. Тому критичний запас води для плантації (особливо в посушливий період, який може тривати й місяць, а то й більше) є дуже принциповим. Якщо цей запас недостатній і ми не можемо гарантувати повноцінний полив, то ризикуємо втратити близько 35% урожаю.
Садіння саджанців
Краще всього для садіння використовувати дворічні рослини із закритою кореневою системою.
Перед садінням в лунку необхідно розбити «клубок» кореневої системи, що утворився в контейнері, це пришвидшить у 2-3 рази її розвиток у першому сезоні.
Саджати рослину в лунку треба на таку глибину, на якій вона росла в розсаднику (або на 1 см нижче, ніж вона була в контейнері). До того, як посадити рослину, її коріння необхідно утримувати зволоженим.
Під час підготовки посадкових ямок необхідно пам’ятати, що лохина має розкидисту та щільну кореневу систему, отже, для ліпшого розтягування коріння в різні боки ширина ямки є більш важливою, ніж її глибина. У кожну ямку можна додати 18–20 л заздалегідь підготовленого та добре зволоженого кислого торфу, змішавши його із землею (50:50), вибраною із ямки. Переконайтеся, що на дні ямки немає глини, а її основа добре дренована та не ущільнена. Рослину розміщують посередині ямки на відповідній висоті. Коріння розтягують по всьому периметру ямки та присипають ґрунтосумішшю. Ущільнивши ґрунт, місце садіння добре зволожують. Торф’яна ґрунтосуміш, внесена в ямку на 5 см, має бути закрита звичайним місцевим ґрунтом. Посадки бажано замульчувати.
Олег Базюк, м. Долина Івано-Франківської області.
