Ще одна малопоширена, але цікава культура — сорис. Це гібрид сорго і рису. Його вирощування мало чим відрізняється від вирощування звичайного сорго. Для цієї культури головне — тепло і волога, до ґрунтів вона не вибаглива, врожай дає навіть на бідних ґрунтах. Це теплолюбна рослина, висотою до 1 м, стійка до вилягання, добре переносить посуху. У сорису посухостійкість вище, ніж у кукурудзи.
З одного зернятка виростає потужний кущ, що має 3-5 стебел, з яких можна зібрати близько 1 кг зерна. Сорис розміщають після бобових або картоплі. Висівають його так само, як кукурудзу, і в ті ж терміни — в травні, в якості куліс між грядками огірків і баштанних. Потужні рослини ефективно захищають посіви огірків, динь і кавунів від палючого сонця в спеку.
Сходи проріджують, залишаючи 20-25 рослин на 1 м ряду. Незважаючи на те, що сорис посухостійкий і невибагливий до ґрунту, він дуже добре реагує на додатковий полив. Також два рази за сезон рослини підживлюють свіжим коров’ячим гноєм. Перший раз — на початку вегетації, другий — коли рослини формують колос.
Зерно дозріває неодночасно, з серпня по вересень. Тому волоті зрізають вибірково в суху погоду і просушують. Потім обмолочують їх і просіюють. В оболонці це зерно придатне тільки для домашньої птиці, а ось для використання в їжу його потрібно чистити.
Валентина Кулинич, смт Липова Долина Сумської області.
