Нудить і гірчить: як зрозуміти, що у вас проблеми із жовчним міхуром та як лікувати

Чому може порушитися виведення жовчі й чим це загрожує, пояснила гастроентеролог-ендоскопіст вищої категорії Лариса Припиченко.

Що таке дискінезія?

Дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) – це порушення моторики жовчного міхура й жовчних проток, що призводить до збою відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку й розладу травного процесу.

Виділяють два основні типи дискінезії: гіперкінетичний і гіпокінетичний. Перший характеризується посиленими скороченнями жовчного міхура, що може призвести до частих нападоподібних болів у правому підребер’ї. Гіпокінетична форма патології трапляється частіше й проявляється зниженою активністю жовчного міхура і затримкою виведення жовчі, що здатна спричинити її застій і утворення каменів.

Дискінезія може бути як вродженою, так і набутою. Загалом це досить поширений діагноз, жінки страждають на це захворювання майже в десять разів частіше за чоловіків.

Чому виникає порушення?

Основними причинами, що спричиняють розвиток дискінезії, вважаються:

• різні психоемоційні проблеми (хронічний стрес, підвищена дратівливість, тривожність, порушення сну, неврози);
• системна фізична та розумова перевтома;
• нерегулярне харчування й похибки в раціоні (зокрема, зловживання жирним, гострим і солодким);
• генетична схильність;
• ендокринні патології: недостатня функція надниркових залоз, цукровий діабет, гіпотеріоз, гормональний збій на тлі клімаксу;
• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрит, холецистит, панкреатит, виразкова і жовчнокам’яна хвороби;
• присутність в організмі паразитів.

Додатковими факторами ризику вважаються астенічна статура, малорухливий спосіб життя, наявність алергії та дисбактеріозу.

На що звертати увагу?

Ознаки дискінезії багато в чому залежать від форми захворювання, вираженості порушення відтоку жовчі та супутніх захворювань. Але до найпоширеніших симптомів належать біль у правому підребер’ї, який може бути короткочасним і гострим або тривалим і тягнучим, дискомфорт і відчуття важкості в животі, здуття та метеоризм. Часто пацієнти з дискінезією скаржаться на гіркий присмак у роті, печію та відрижку, нудоту або навіть блювання, порушення випорожнення (це може бути як закреп при зниженій моториці жовчного міхура, так і діарея – при підвищеній). Характерні симптоми часто посилюються після їди (особливо якщо вона була смаженою, жирною або гострою), стресу, фізичного навантаження, бігу.

До додаткових проявів дискінезії належать біло-жовтий наліт на язиці, світлий колір калу, жовтуватий відтінок слизових оболонок і шкіри, зниження апетиту й ваги, сухість у роті.

Яке лікування призначають?

Коли з’являються симптоми дискінезії, необхідно звернутися до гастроентеролога. Основна мета діагностики спрямована на визначення її форми та виявлення захворювань-провокаторів.

Для цього зазвичай призначають комплексне обстеження: загальний і біохімічний аналізи крові, копрограму, УЗД органів черевної порожнини, гастродуоденоскопію тощо. Для визначення першопричин дискінезії пацієнту часто рекомендовано консультації невролога, ендокринолога, алерголога, інфекціоніста.

Крім терапії, спрямованої на лікування основного захворювання (для цього можуть призначити заспокійливі, протиалергійні, протипаразитарні ліки), пацієнту потрібно вживати препарати для нормалізації роботи жовчовивідних шляхів. При гіпокінетичній формі зазвичай призначають холекінетики, які покращують відтік жовчі, а також відвар плодів шипшини, настої звіробою, безсмертника, материнки, кукурудзяних рилець.

Для усунення проявів гіперкінетичної дискінезії використовують холеспазмолітики і холеретики. Основна терапія доповнюється прийомом відварів кореня солодки, м’яти, ромашки та плодів фенхеля.

У разі дискінезії корисними є також фізіопроцедури, лікувальна фізкультура, вживання мінеральних вод із жовчогінним ефектом (конкретні найменування в кожному випадку призначає лікар).

У разі ускладненого перебігу захворювання або при деяких вроджених аномаліях жовчовивідних шляхів зрідка застосовується хірургічне лікування.

Як харчуватися?

У разі проблем із відтоком жовчі обов’язково дотримуватися дієти. Рекомендується харчуватися п’ять-шість разів на день невеликими порціями або ж робити три основні прийоми їжі та два перекуси (підійдуть горіхи, банани, кефір), їсти більше каш, продуктів із висівками, дієтичного м’яса, тушкованих овочів.

Наші експерти

Лариса Припиченко – лікарка-гастроентеролог вищої категорії, працює в Дніпропетровській міській лікарні №6. Освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут. Спеціалізація – гастроентерологія, ендоскопія, ультразвукове обстеження. Стаж роботи – 28 років.

Читайте також:

• Чи потрібно видаляти жовчний міхур – лікар роз’яснює “плюси та мінуси”
• У яких випадках небезпечно пити жовчогінні трави
• Болі у боці: про що сигналізує нам збільшення жовчного міхура