Чим корисний сухоцвіт багновий
Росте сухоцвіт на вологих, болотистих місцях, по берегах річок і озер, у канавах – у лісових і північних лісостепових районах України.
Настої і відвари сухоцвіту розширюють периферичні судини, знижують артеріальний тиск, уповільнюють ритм серця, посилюють перистальтику кишечника, прискорюють зсідання крові, мають протизапальні, в’яжучі, антибактеріальні, спазмолітичні і заспокійливі властивості.
Застосування сухоцвіту показане при гіпертонічній хворобі (у початковій стадії), безсонні, стенокардії. При лікуванні гіпертонічної хвороби терапевтичний ефект можна посилити одночасним прийманням ножних ванн з напаром сухоцвіту.
Настій сухоцвіту є ефективним засобом при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, покращується загальне самопочуття, хворі набирають ваги). При виразковій хворобі сухоцвіт краще використовувати в поєднанні з синюхою голубою.
Як зовнішній засіб препарати сухоцвіту (мазь, настої на воді та олії) використовують для ран, що погано гояться, і опіків. Застосовують сухоцвіт і в гомеопатії.
Застосування
Внутрішньо
Настій трави сухоцвіту (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині — третині склянки 2—3 рази на день після їди.
Зовнішньо
- Настій трави для пов’язок і зрошувань (готують, як у попередньому прописі).
- Ножні ванни з настою трави (50 г сировини на 1 л окропу, кип’ятять 5 хвилин, настоюють і розводять 10 л води з температурою 35—37 градусів) тривалістю 30 хвилин.
- Мазь для змащування уражених ділянок шкіри (5—10 г подрібненої на порошок сировини на 50 г мазевої основи).
- Настій на олії (50 г сировини на 1 л лляної олії, настоюють 2 тижні) для змащування уражених ділянок шкіри.
