Які ж виплати отримували пенсіонери у ті часи?
- У XIX столітті пенсії від держави отримували лише «бюджетники» – військовики, чиновники, лікарі, вчителі, університетські викладачі, вчені. Решта – підприємці, ремісники, лікарі приватної практики, артисти – старість мусили забезпечити собі самі. При цьому власники підприємств іноді добровільно платили пенсії своїм робітникам, а от селянам не належалося нічого.
- Онакового для всіх пенсійного віку не було, і людина, що не потребувала пенсії, могла взагалі не працювати. Решті для отримання пенсії в розмірі своєї платні потрібно було пропрацювати не менше 35 років.
- Пенсійні виплати складалися з державних грошей і довічних виплат із каси взаємодопомоги того відомства, де служив пенсіонер. Причому тим, хто відсидів або навіть потрапив під нагляд поліції, пенсія взагалі не належалася. Тобто революціонери всіх мастей на державне забезпечення у старості сподіватися не могли.
- На відміну від чоловіків, жінки не мали пільг і привілеїв, та й на службу їх брали тільки поштово-телеграфне, навчальне, медичне та залізничне відомства. А отже, і на особисту пенсію мали право лише ті дами, які працювали в цих відомствах.
- Коли чоловік-пенсіонер помирав, то його пенсію отримували вдова і діти. Вдова – довічно, сини – до 17 років, дочки – до 21 року.