Рада готує списання кредитів на 13,7 млрд грн: хто потрапить до списків

Ключові тези:

• Законопроєкт №15458 стосується військовослужбовців, їхніх родин, полонених, зниклих безвісти та окремих цивільних.
• Борг можуть списати повністю або частково, але остаточне рішення ухвалюватиме банк.
• Автори документа хочуть прибрати податкові перешкоди для кредиторів і змінити неоподатковуваний поріг списання боргу.

Проблема кредитів особливо гостро постає для родин військових, які загинули, потрапили в полон або зникли безвісти. Законопроєкт №15458 пропонує створити для таких ситуацій окремий механізм списання боргів.

Раніше ми розповідали, що змінить для ВПО новий закон у жовтні.

Кого у Раді хочуть звільнити від кредитної заборгованості?

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт який пропонує змінити правила списання споживчих кредитів. Парламент уже підтримав документ за основу та доручив профільному комітету доопрацювати його для другого читання.

У документі, який претендує на статус закону, йдеться про заборгованість:

• військовослужбовців;
• ФОПів із числа визначених категорій;
• членів сімей військовослужбовців;
• цивільних осіб, позбавлених особистої свободи;
• зниклих безвісти цивільних;
• осіб з інвалідністю та інших визначених законопроєктом категорій.

Якщо законопроєкт ухвалять, банки та позичальники зможуть списати щонайменше 13,75 млрд грн боргів.

Чому банки самі не списують ці борги?

Проблема, за словами авторів документа, пов’язана з оподаткуванням. Наразі після списання кредитної заборгованості банки зобов’язані сплачувати податки.

У пояснювальній записці зазначено, що станом на 24 лютого 2022 року частина фінансових установ сплатила таких податків — 2,4 млн грн

Запропоновані зміни мають прибрати податкові витрати, які виникають під час списання споживчих кредитів.

Як планують списувати заборгованість?

Законопроєкт дає членам сімей, спадкоємцям або представникам визначених категорій право звернутися до кредитора з проханням анулювати борг.

Банк при цьому зможе списати 100% заборгованості або лише її частину. Важливий момент: для кредитора це буде право, а не обов’язок.

Окремо пропонується змінити правила оподаткування прощених кредитів для інших позичальників. Неоподатковуваний поріг для анулювання основної суми боргу хочуть підвищити з 25% до одного розміру мінімальної зарплати на рік. Розрахунок пропонують проводити за розміром мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Нагадаємо, що головною перешкодою для добровільного списання безнадійних боргів банками є норми Податкового кодексу України. У разі анулювання кредиту фінансова установа повинна сплатити податок на прибуток, а сам списаний борг юридично вважається «додатковим благом» громадянина й підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Ухвалення законопроєкту № 15458 у другому читанні дозволить очистити баланси банків від накопичених токсичних кредитів без додаткового фінансового навантаження на систему. Для родин захисників це стане важливим кроком соціальної справедливості та зніме з них тривалий юридичний тиск. 

Читайте також: 

• Будинок для ВПО в селі без оренди: як скористатися новою програмою
• МВС запроваджує Єдиний державний реєстр: що зміниться для водіїв з вересня