Жорсткі санкції за СЗЧ та ухилення: 3 зміни в мобілізації та бронюванні від Кабміну

Ключові тези:

• Кабмін працює над кількома напрямами змін у системі мобілізації.
• Окремі ініціативи стосуються військовослужбовців і підприємств, які бронюють працівників.
• Уряд також повернувся до питання строків служби та демобілізації.

Міністерство оборони спільно з народними депутатами фіналізує законопроєкт про посилення санкцій за самовільне залишення частини (СЗЧ) та переховування від військової служби. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді 13 листопада заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Раніше ми розповідали, що пенсії та надбавки військовим перерахують.

Кабмін анонсував три зміни в мобілізації: що відомо про нові правила

За словами глави уряду, посилення відповідальності – один з елементів ширшого комплексу рішень, покликаних оновити підходи до мобілізації та комплектування війська. 

Наразі законопроєкт щодо санкцій зареєстрований у парламенті й проходить фінальне доопрацювання перед винесенням на голосування в сесійну залу. При цьом конкретних параметрів покарань — розмірів штрафів, строків ув’язнення чи додаткових обмежень — Сергій Корецький під час виступу не уточнив.

Окрім посилення відповідальності, уряд паралельно реалізує ще два ключові напрями реформи:

• Боротьба зі зловживаннями під час бронювання. Кабінет Міністрів уже ухвалив постанову, яка має усунути лазівки в процедурі надання статусу критично важливих підприємств. Над посиленням контролю та аудитом цієї системи наразі спільно працюють фахівці Міністерства оборони та Міністерства економіки.
• Нова методика мобілізації та «соціальний договір» із бізнесом. До 1 грудня уряд планує узгодити з представниками бізнесу новий механізм залучення людей до війська. Ідеться про так званий «соціальний договір»: підприємства зможуть отримати 100% бронювання для своїх працівників, якщо візьмуть на себе зобов’язання регулярно й прогнозовано мобілізувати визначену частку персоналу.

Головною метою всіх трьох ініціатив прем’єр-міністр назвав забезпечення стабільного поповнення бойових підрозділів. За його словами, це критично необхідно для того, щоб надати можливість для повноцінної ротації військовим, які боронять країну вже п’ятий рік.

У цьому ж контексті Сергій Корецький згадав про питання демобілізації та чітких строків служби. За його інформацією, Міністерство оборони вже підготувало кілька версій відповідного законопроєкту — зараз ці напрацювання проходять внутрішнє узгодження в уряді.

Яке покарання за СЗЧ діє зараз

Наразі відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби регулює стаття 407 Кримінального кодексу України. В умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 407 ККУ) за відсутність на службі без поважних причин понад три доби передбачене позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Якщо ж військовослужбовець залишив службу з наміром ухилитися від неї назавжди, дії кваліфікують як дезертирство (ч. 4 ст. 408 ККУ), що карається ув’язненням на строк від 5 до 12 років. 

Крім кримінальної відповідальності, на період СЗЧ військовому призупиняють виплату грошового забезпечення, а сам час відсутності не зараховується до вислуги років. При цьому закон (ч. 5 ст. 401 ККУ) дозволяє суду звільнити від кримінальної відповідальності бійців, які вчинили СЗЧ уперше, якщо вони добровільно звернулися з клопотанням про повернення на службу та отримали письмову згоду командира на продовження служби. 

Читайте також:

• 100% бронь в обмін на мобілізацію: що означає «суспільний договір» Кабміну та які є ризики
• Нові позначки в правах та медогляд по-новому: що зміниться для водіїв з 1 листопада