100% бронь в обмін на мобілізацію: що означає «суспільний договір» Кабміну та які є ризики

Ключові тези:

• Уряд пропонує дозволити підприємствам бронювати до 100% працівників в обмін на регулярну мобілізацію частини персоналу.
• Остаточний порядок системи планують представити до 1 грудня 2026 року, а критерії критичності підприємств мають переглянути.
• Парламентарі застерігають від кадрових втрат, тінізації ринку праці та зриву оборонних контрактів.

Урядова ініціатива щодо «суспільного договору» про бронювання та мобілізацію викликала серйозне занепокоєння серед народних депутатів України. Парламентарі застерігають від перекладання тягаря мобілізаційних ротацій на легальний бізнес і наголошують на загрозах для стабільності економіки та оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Раніше ми розповідали, хто за новим законом зможе носити військову форму.

Нова модель уряду: «100% бронь в обмін на мобілізацію»

Кабінет Міністрів України анонсував нову концепцію бронювання працівників, яка має запрацювати найближчим часом. Остаточний порядок цієї системи, за словами Прем’єр-міністра, мають представити до 1 грудня 2026 року.

Суть ініціативи полягає в укладанні «нового суспільного договору» між державою та бізнесом. 

За цією моделлю, підприємство зможе забронювати до 100% свого штату, якщо візьме на себе зобов’язання забезпечувати прогнозовану та регулярну мобілізацію частини власного персоналу. Уряду обіцяє, що для таких мобілізованих працівників гарантовано зберігатимуться робочі місця та заробітна плата, а також заздалегідь визначатимуться термін служби та військовий підрозділ.

Паралельно з цим Кабмін ухвалив постанову № 1328, яка скасовує безумовне 100% бронювання для низки галузей (зокрема, для підприємств ОПК ліміт знижено до 95%). 

Також протягом 10 днів міністерства мають переглянути критерії критичності підприємств, а новостворений Координаційний центр із питань бронювання жорстко контролюватиме ліміти та видачу статусів.

Чому народні депутати б’ють на сполох?

Представники профільного комітету Верховної Ради, зокрема народний депутат Олександр Федієнко, вказують на критичну відсутність детальних механізмів реалізації цієї ідеї та виокремлюють кілька головних ризиків:

• Загроза трудовому ринку та економіці: Депутати попереджають, що нові правила та скорочення квот для ОПК можуть призвести до масового відтоку працівників «у тінь» та зриву оборонних контрактів.
• Відсутність конкретики: Парламентарі наголошують, що наразі озвучені лише загальні заяви, натомість юридично затверджених правил, чітких критеріїв відбору та відповідальності сторін досі немає.

Депутати також закликають владу зосередитися на виявленні та залученні до служби осіб, які переховуються від мобілізації чи не стоять на обліку в ТЦК, замість того, щоб знекровлювати кадрами підприємства, які сумлінно сплачують податки.

Читайте також:

• Зняття ВПО з обліку без заяви: 7 підстав, за яких скасовують статус за новим законом
• Затримання та перевірка документів за новими правилами: що ухвалили для ТЦК і поліції