Десять років без пенсій: суд з прав людини розглянув позов пенсіонерок проти України

Ключові тези:

• ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном).
• Двоє пенсіонерок із Донеччини з 2014 року не отримували пенсій, оскільки через важкі хвороби не могли виїхати та оформити статус ВПО.
• Національні суди України відмовили позивачкам у поновленні виплат, посилаючись на урядові обмеження та відсутність контролю над територіями.
• Страсбурзький суд присудив спадкоємцям кожної із померлих жінок по 4 000 євро матеріальної та 6 000 євро моральної шкоди.

Також цікаво: ПФУ відмовив військовому пенсіонеру зробити перерахунок пенсій: що вирішив суд

Тяжкі діагнози та безальтернативна вимога переїзду

Як пише «Судово-юридична газета», історія протистояння розпочалася після того, як усередині 2014 року через бойові дії на Донбасі припинили роботу «Укрпошта», банківська система та державні органи. Наприкінці 2014 року уряд зупинив фінансування соціальних виплат на непідконтрольних територіях, встановивши обов’язкову умову: переїзд на підконтрольну територію та оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО).

Дві жительки Донеччини залишились без пенсії і ніяк не могли відновити виплати через стан здоров’я. Віра Боровик із Донецька страждала на рак ендометрію та перебувала на стаціонарному лікуванні (померла у травні 2019 року). Любов Топоркова з Вуглегірська через хронічний церебральний атеросклероз та геміпарез мала суттєві обмеження рухливості (померла у серпні 2024 року). Для обох жінок пенсія була єдиним джерелом існування.

Позиція українських судів та відмова у касації

Протягом 2017–2018 років представники пенсіонерок намагалися оскаржити зупинення виплат у національних судах. Вони наголошували, що профільний Закон № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачає припинення пенсій через проживання в окупації чи відсутність довідки ВПО, а підзаконні акти Кабміну не можуть обмежувати закони.

Незважаючи на це, Донецький окружний адміністративний суд та апеляційна інстанція відмовили у задоволенні позовів. Вони констатували, що право на пенсію зберігається, але його реалізація можлива лише після особистої реєстрації як ВПО. У 2018 та 2019 роках Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження через «незначну складність справ».

Чому аргументи уряду України  визнали недостатніми

У Страсбурзі представники уряду України переконували, що держава фізично не контролювала території проживання заявниць і не мала змоги проводити там фінансові операції. Також уряд вважав, що пенсіонерки не довели неможливість виїзду.

ЄСПЛ відхилив ці заперечення, дослідивши надані медичні висновки. Суд зазначив, що тяжкі захворювання істотно обмежували можливість жінок самостійно пересуватися. Тривале позбавлення єдиного джерела існування поклало на них надзвичайно важкий індивідуальний тягар, що позначилося на їхньому добробуті.

Жодної альтернативи протягом років

Страсбурзький суд не заперечив наявності легітимної мети у дій держави (захист національної безпеки) та об’єктивної неможливості виплачувати готівку в зоні бойових дій. Однак головним порушенням з боку України визнали відсутність гнучкості та альтернатив.

Держава тривалий час не пропонувала менш обтяжливих способів верифікації для немобільних громадян. Дистанційне відкриття рахунків та проходження ідентифікації через відеоконференцію було запроваджено лише Постановою КМУ № 299 від 11 лютого 2025 року (набрала чинності 20 березня 2025 року), що виявилося запізнілим кроком для обох позивачок.

Рішення суду: по 10 000 євро спадкоємцям

Під час визначення розміру компенсацій ЄСПЛ вказав, що дана справа стосується «втрати можливості» (loss of opportunity) вчасно отримати та використати законні виплати. Оскільки самі заявниці померли, для них ця можливість була втрачена остаточно.

З огляду на це Суд присудив виплатити спадкоємцям (синові Віри Боровик та племінниці Любові Топоркової) по 4 000 євро матеріальної шкоди та по 6 000 євро моральної шкоди кожному. Загальна сума сатисфакції становить 20 000 євро і має бути сплачена з державного бюджету України протягом трьох місяців.

Які уроки судового прецеденту для державної політики

Рішення у справі «Боровик і Топоркова проти України» створює важливий прецедент щодо меж допустимого втручання держави у майнові права громадян під час війни. Воно доводить, що навіть за умов втрати контролю над територіями, адміністративні правила не повинні ставати нездоланним бар’єром для важкохворих людей.

Висновок ЄСПЛ зобов’язує національні суди та органи влади забезпечувати індивідуальний підхід і шукати розумні баланси між безпековими вимогами та виживанням людей, які фізично позбавлені змоги виконати стандартні бюрократичні процедури.

Хоча Україна у 2025 році нарешті спростила доступ до виплат для мешканців ТОТ, винесений ЄСПЛ вердикт є нагадуванням про необхідність своєчасного реагування на потреби найвразливіших верств населення навіть у найскладніші періоди воєнних викликів.

Читають зараз: 

• Квартири пенсіонерів та українців за кордоном опинилися під загрозою: як шахраї переоформлюють чуже житло
• Родич чи чужа людина: як через архів та суд довести право на спадщину