Росія б’є по АЗС та зв’язку: чи залишиться Україна без пального та інтернету

Ключові тези:

• З квітня російські удари пошкодили або зруйнували близько 200 українських АЗС.
• Попри атаки, дефіциту пального немає завдяки імпорту з ЄС, зміненій логістиці та швидкому відновленню мереж.
• З 23 вересня РФ атакує українську цифрову інфраструктуру, але велика кількість провайдерів і резервні маршрути допомагають зберігати роботу інтернету.

У вересні 2026 року російські війська активізували атаки на об’єкти, важливі для повсякденного життя та роботи бізнесу. Нові цілі агресора – автозаправні станції, паливні сховища та дата-центри.

Попри масштаб атак, повністю позбавити Україну пального чи інтернету Росії не вдається. Децентралізовані мережі постачання та швидка реакція бізнесу дозволяють зберігати роботу критично важливих сервісів.

Раніше ми розповідали, що мільйони українців можуть залишитися зимою без тепла.

Що відбувається з АЗС та постачанням пального?

У 2026 році Росія різко збільшила кількість ракетних і дронових атак на паливну інфраструктуру. Починаючи з квітня, під ударами опинилися близько 200 українських АЗС, зокрема станції мереж WOG, «Укрнафта», MARSHAL та інших компаній. 

За останні дев’ять місяців російські атаки пошкодили приблизно стільки ж АЗС і нафтобаз, скільки за попередні чотири роки війни разом. Для бізнесу це означає значні фінансові втрати та необхідність постійно відновлювати пошкоджені об’єкти. 

Попри це дефіциту пального в Україні немає й не прогнозується. 

Цьому сприяють кілька факторів:

• Диверсифіковані постачання. Україна перебудувала логістику та імпортує пальне з країн ЄС автомобільним і залізничним транспортом. Замість накопичення великих запасів на централізованих нафтобазах паливо швидко розподіляють мережею.
• Гнучкість бізнесу. Великі мережі відновлюють роботу АЗС навіть після прямих ударів. Паралельно зростає потреба в легалізації мобільних АЗС на базі бензовозів.
• Захист об’єктів. На заправках встановлюють мобільні укриття та споруджують захисні конструкції, зокрема габіони від уламків.

Чи може Росія залишити Україну без інтернету?

У вересні 2026 року Росія почала скоординовані атаки на українські дата-центри та інфраструктуру зв’язку в Києві. Удари зачепили великих хостинг-провайдерів — MiroHost, Cosmonova, Датагруп і UTELS. 

Через пошкодження тимчасові проблеми з доступом до мережі виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств. Також фіксувалися збої цифрових сервісів та тимчасове припинення мовлення кількох телеканалів.

Утім, технічні експерти наголошують, що інтернет не має єдиного “рубильника”, і ракетними ударами його знищити неможливо з кількох причин:

• Дата-центри — це насамперед сервери, де фізично зберігаються сайти та хмари. Знищення будівлі дата-центру “впускає” конкретний сайт, але не інтернет загалом. Наприклад, у MiroHost заявили, що 95% їхніх клієнтів заздалегідь були зарезервовані на європейських серверах (у Польщі та Чехії), тому користувачі навіть не помітили удару. А вузли зв’язку провайдерів (як-от Etherlink) інженери здатні за лічені години перенести в інші, резервні локації.
• На відміну від країн Європи, де інтернет контролюють 2–3 монополісти, в Україні працюють тисячі незалежних інтернет-провайдерів. Кожен із них має власні автономні виходи на європейські магістральні лінії через різні кордони. Якщо ракета знищує вузол одного провайдера, трафік автоматично перенаправляється через мережі інших. Розпорошеність інфраструктури робить її знищення математично неможливим для наявної кількості російських ракет.
• Більша частина фіксованого інтернету в Україні переведена на технологію PON (енергонезалежна оптика). Вузли провайдерів забезпечені акумуляторами, які тримають зв’язок до 72 годин без світла — користувачеві достатньо заживити домашній роутер від павербанка. Крім того, критична інфраструктура, банки та військові мають прямий автономний доступ через термінали супутникового зв’язку (Starlink), які взагалі не залежать від наземних споруд.

Що чекає на українців?

Замість тотального відключення чи дефіциту, нова тактика РФ призведе до двох наслідків:

• У разі прицільного влучання в конкретний місцевий вузол, окремий мікрорайон чи житловий комплекс може залишатися без зв’язку на час, поки провайдер розгортає резервне обладнання (від кількох годин до днів).
• Провайдери та паливні компанії змушені витрачати мільйони на купівлю нового обладнання, генераторів, акумуляторів та будівництво захищених підземних майданчиків. Це неминуче закладатиметься у вартість тарифів та послуг для кінцевих споживачів.

Загальні збитки українського бізнесу від нових атак до кінця року можуть сягнути близько $10 млрд. Проте, попри намагання Кремля посіяти хаос, високий рівень гнучкості бізнесу та децентралізація мереж гарантують: Україна залишатиметься зі зв’язком та пальним.

Читайте також:

• Кабмін заблокував 39 млрд грн на підготовку до зими: чим це загрожує громадам
• Дефіцит бюджету 2027: у Раді пропонують урізати мільйонні оклади чиновників