3209 гривень на місяць: хто та як може оформити державну допомогу

Ключові тези:

• Допомогу у розмірі до 3 209 грн можуть оформити дієздатні особи, які проживають та доглядають за людьми з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.
• Стандартно допомога призначається на 6 місяців, але для непрацюючих пенсіонерів цей термін подовжено до 12 місяців.
• Відмова ЛКК у видачі висновку через відсутність стаціонарного лікування є неправомірною, оскільки така вимога не передбачена законодавством.

Раніше ми розповідали, що МОЗ змінило правила госпіталізації – що це означає для пацієнтів.

Хто має право на допомогу?

Кошти може оформити дієздатна особа, яка фактично проживає та доглядає за людиною з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, повідомляє Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області.

Головні умови для призначення виплат:

• людина з інвалідністю за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду;
• заявник та особа, за якою доглядають, зареєстровані на одній житловій площі або постійно проживають разом;
• факт роботи особи, яка здійснює догляд, не впливає на призначення допомоги.

Розмір та терміни виплат

Сума виплат розраховується індивідуально. Максимальний розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму на одну особу. У 2026 році ‒ це 3 209 грн на місяць. Враховується сукупний дохід всіх членів сім’ї за останні шість місяців, що передують місяцю звернення. Стандартний термін призначення допомоги становить 6 місяців. Проте для непрацюючих пенсіонерів, які здійснюють такий догляд, виплату призначають одразу на 12 місяців.

Кошти нараховуються з місяця звернення, якщо заявник подав повний пакет документів протягом цього календарного місяця.

Які документи необхідно підготувати?

Для оформлення виплати потрібно подати:

• заяву та декларацію про доходи сім’ї;
• довідки про доходи (якщо інформація про них відсутня в Податковій службі чи ПФУ; за відсутності довідок можна додати письмове пояснення);
• висновок лікарської комісії про потребу у постійному сторонньому догляді;
• копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування або довідки МСЕК особи з інвалідністю.

Якщо доглядач та людина з інвалідністю прописані за різними адресами, але живуть разом, необхідно додатково надати Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Його складає посадова особа місцевої ради за фактичним місцем проживання.

Куди звертатися для оформлення?

Подати документи можна у будь-який зручний спосіб до:

• сервісного центру Пенсійного фонду України;
• Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• уповноваженої особи місцевої ради (сільської, селищної або міської).

Як діяти у разі відмови медиків

Українці можуть стикатися із відмовами лікарсько-консультативних комісій (ЛКК) видавати необхідний висновок. Ситуацію роз’яснює юристка та правозахисниця Лариса Татаринова.

«Відмова у видачі висновку про необхідність постійного стороннього догляду, була обґрунтована відсутністю стаціонарного лікування. Важливо чітко розуміти: така вимога не передбачена законодавством. Наказ МОЗ України № 667 від 31.07.2013 встановлює вичерпні підстави для видачі цього висновку, тому вимога «пройдіть стаціонар» – це не медична необхідність і не правова норма», – пояснює експертка.

Серед підстав для видачі висновку про потребу у постійному сторонньому догляді є наявність обмежень життєдіяльності, зумовлених психічним розладом (зокрема, обмеження самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю поведінки тощо).

«Якщо ці обмеження підтверджені (наприклад, індивідуальною програмою реабілітації) – цього достатньо. Жодної норми про обов’язкове стаціонарне лікування не існує», – наголошує Лариса Татаринова.

Читати також:

• Пенсія до 60 років: кому дозволили вийти достроково
• Пенсія шахтаря: хто має право на пільги, скільки стажу потрібно та як рахують виплати