Дзвонять родичі чи шахраї? ШІ клонує голоси за секунди: як розпізнати обман

Ключові тези:

• Шахраї клонують голоси близьких і надсилають жертвам фальшиві прохання про гроші.
• Зловмисники створюють дипфейки та намагаються обходити біометричний захист банків.
• У 2025 році збитки від незаконних операцій із платіжними картками зросли до 1,4 млрд грн.

Шахрайство в Україні стає дедалі технологічнішим. Зловмисники беруть давно відомі способи обману й за допомогою ШІ роблять їх швидшими та переконливішими.

Про нові схеми фінансового шахрайства з посиланням на оцінки експертів, розповіло РБК-Україна. 

Раніше ми розповідали, як шахраї використовують старі банківські картки.

Банки фіксують спроби використати ШІ для обходу біометричного захисту.

Видання зазначає, що злочинці вже клонують голоси, створюють реалістичні фото й відео та автоматизують листування з потенційними жертвами.

«Штучний інтелект лише поглиблює цю загрозу: він робить повідомлення переконливими, дзвінки — правдоподібними, а атаки значно швидшими», — зазначила заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.

У ПриватБанку теж фіксують нові випадки. За словами керівниці департаменту fraud-менеджменту банку Наталії Фіголь, клієнти отримували в месенджерах голосові повідомлення, створені ШІ.

У них нібито друзі, родичі або колеги просили терміново позичити чи переказати гроші.

Банк зафіксував і невдалі спроби обійти біометричну перевірку. Для цього зловмисники використовували ШІ-згенеровані 3D-моделі та обличчя створені за технологією Deepfake.

Які схеми шахраї використовують найчастіше?

Кіберполіція звертає увагу на важливу деталь: злочинців цікавить не конкретний банківський сервіс чи застосунок. Їхня головна ціль — змусити людину самостійно виконати потрібну дію.

Серед поширених схем:

• клонований голос близької людини з проханням терміново переказати гроші;
• фішингові сайти банків, «Дії» та маркетплейсів, які майже не відрізняються від справжніх;
• дзвінки нібито від банківської служби безпеки з вимогою «захистити кошти»;
• дипфейкові відео від імені волонтерів або військових для фальшивих зборів;
• P2P-перекази з картки на картку під приводом продажу товару чи сплати «страхового платежу».

Масштаб проблеми видно зі статистики. У 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тисяч.

Водночас збитки зросли на 24% і досягли 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції збільшилася на 30% — до 5536 грн.

Як зрозуміти, що вас намагаються обманути?

Шахраї часто грають на страху та змушують людину діяти без роздумів. Повідомлення про блокування рахунку, втрату коштів або вимога негайно виконати певну дію мають насторожити.

У такій ситуації варто зупинитися й самостійно перевірити інформацію через офіційний канал зв’язку.

Фахівці радять не залишати у відкритому доступі довгі голосові повідомлення. Їх можуть використати для створення копії голосу.

Для екстрених ситуацій можна заздалегідь домовитися з близькими про кодове слово. Додатковим захистом залишається двофакторна автентифікація в застосунках, де вона доступна.

Нагадаємо, що зростання збитків від кібершахрайства є загальносвітовим трендом: за даними аналітиків, використання штучного інтелекту скоротило час на підготовку однієї фішингової атаки з кількох днів до лічених хвилин.

 В Україні ситуація ускладнюється постійним стресом громадян та високою активністю волонтерських зборів, чим активно користуються зловмисники. У відповідь Національний банк разом із Нацполіцією постійно посилюють вимоги до біометрії та лімітів на P2P-перекази, однак головним рубежем захисту залишається медіаграмотність самих користувачів. Наразі понад 80% усіх фінансових втрат українців досі припадають на методи соціальної інженерії, коли люди перераховують кошти добровільно. 

Читайте також:

• Без нього краще: 5 ситуацій, коли чохол псує, а не захищає телефон
• Захистіть картки й фото: 5 налаштувань у телефоні, які рятують від шахраїв