За булінг у школі каратимуть навіть через рік після події: що це дасть

Ключові тези:

• Строк притягнення до відповідальності за цькування в закладах освіти планують збільшити з 3 місяців до 1 року.
• Через недосконалість чинного законодавства в Україні за останні роки було закрито понад 220 справ про булінг.
• В офісі освітнього омбудсмена ініціативу підтримали, проте вимагають суттєво підвищити штрафи за насильство над дітьми.

Також цікаво: Верховна Рада суттєво посилила безпеку у школах: що зміниться в учбових закладах

Прощавай безкарність?

Як пише «Судово-юридична газета», парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності дав «зелене світло» законопроєкту №14127, який має радикально змінити правила гри в судах. Наразі в Україні діє застаріла норма КУпАП, за якою покарати за цькування можна лише протягом трьох місяців із дня події.

Нова законодавча ініціатива пропонує збільшити цей період рівно до одного року. Це автоматично позбавить адвокатів та батьків малолітніх агресорів можливості навмисно затягувати судові засідання в очікуванні, поки справу закриють через «строки давності».

Як кривдникам вдається уникнути правосуддя

Статистика, яка спонукала законодавців до рішучих дій, виявилася невтішною. Тільки за період із 2019 по 2024 роки українські суди через банальний брак часу списали в архів 221 справу про підліткову агресію.

Залежно від регіону та року, від покарання завдяки процесуальній тяганині втікали від 10% до 32% винуватців. Тобто третина постраждалих дітей залишалася без жодного захисту, а агресори відчували повну вседозволеність. Саме тому ідею річного терміну беззастережно підтримали ключові відомства — від МВС та Міносвіти до Мін’юсту.

Чому збільшення строків не допоможе

Захисниця прав у сфері освіти Надія Лещик схвалює ідею депутатів, проте вважає її лише «косметичним ремонтом» системи. На її переконання, карати потрібно значно суворіше, адже в законах досі купа дірок: наприклад, немає окремої статті за жорстоке поводження з неповнолітніми, а термін «булінг» трактують хто як хоче.

Омбудсмен пропонує свій пакет рішучих реформ:

• підняти штрафи для батьків та кривдників до відчутних 300–600 неоподатковуваних мінімумів;
• запровадити чіткі законодавчі гарантії захисту для вчителів, які теж стають жертвами цькування;
• поширити дію антибулінгових норм на повнолітніх студентів коледжів та університетів.

Пів року чи 12 місяців: що кажуть експерти

Поки документ готують до першого читання, серед юристів та науковців спалахнули жваві дискусії щодо фінальних строків. Зокрема, фахівці з Національної академії правових наук вважають, що збільшувати термін аж до року — це перебір, який затягне процеси.

Фахівці пропонують зупинитися на позначці у шість місяців. Свою позицію вони обґрунтовують практикою, яка вже діє в Україні щодо справ про домашнє насильство або дискримінацію за статтю — там піврічного вікна цілком достатньо для ефективного розслідування.

Законопроєкт №14127 — це крок у правильному напрямку, який ламає звичну систему судового саботажу в справах про підліткове насильство. Можливість притягнути до відповідальності протягом року змусить і поліцію, і шкільні адміністрації ретельніше збирати докази, а не сподіватися, що проблема «розсмокчеться» за літні канікули.

Читати також:

• Бабусі проти смартфонів і планшетів: у Європі почали вводити обмеження
• Поліція візьметься за прогули школярів: затверджено нові правила