Ключові тези:
- У Києві за борги за комунальні послуги арештували й виставили на аукціон єдине житло 76-річного пенсіонера.
- В Україні змінюють правила стягнення боргів, спрощуючи арешт майна.
У Києві заарештували й виставили на аукціон єдине житло 76-річного пенсіонера Івана Берестецького, який багато років не платить за житлово-комунальні послуги.
Раніше ми розповідали, що в українців забирають паї: чому це відбувається й хто під загрозою.
Житлово-будівельний корпоратив (ЖБК) “Харчовик-4” подав проти пенсіонера вже кілька позовів — загалом проти нього відкрито 14 виконавчих проваджень.
І тепер арештовану однокімнатну квартиру, якою пенсіонер володіє з 1997 року, продають через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Хоча перший аукціон провалився, торги продовжать: стартова ціна квартири – 1 мільйон 28 тисяч гривень. Отримані кошти від продажу квартири кошти направлять на виплату боргів за комуналку, а решту повернуть пенсіонеру.
Як стверджує позивач ЖБК “Харчовик-4”, пенсіонер веде асоціальний спосіб життя і з його вини стається затоплення житла сусідів. Зокрема було встановлено, що сантехнічне обладнання, зокрема й лічильники води, у його квартирі перебуває в аварійному стані, не ремонтувалось, а деякі прилади вийшли з ладу. ЖБК усунув несправності, проте це коштувало 201 161,06 грн. Саме цю суму пенсіонер відмовився добровільно повернути.
Окрім цього, пенсіонер має й інші борги. У 2024 році суд зобов’язав його повернути:
- 22,1 тис. грн боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території;
- 17 тис. грн – за водопостачання та водовідведення;
- 7,4 тис. грн – комунальні платежі.
У зв’язку зі значною сумою боргу на квартиру пенсіонера й наклали арешт. Відповідно до законодавства, забрати єдине житло можуть за наявність боргу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, тобто наразі 172,9 тисяч гривень.
Новий закон щодо арешту майна
Ухвалений Верховною Радою законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію”, який знаходиться на підписі президента, спрощує арешт майна боржників. Зокрема через автоматизовану систему виконавчого провадження виконавці зможуть оперативно отримувати інформацію від держорганів, банків тощо. Окрім цього, боржник не зможе продати чи переоформити житло (якщо продаж не здійснюється задля погашення боргу).
Водночас суму, при якій зможуть забрати єдине житло в рахунок погашення боргу, підвищать до 50 мінімалок – 432,3 тисячі гривень.
Читайте також:
